Михайлове хоробре серце
Михайлове хоробре серце
15-07-2015
Політика

 

Про таких, як Михайло Коземчук  з Ільців, не можна сказати нічого поганого, і таких людей, як він, зараз дуже мало не тільки в районі, а й по всій нашій Україні.  Знаю Михайла ще зі школи, хоча й молодший він за мене на цілих 7 років. Мені завжди було приємно спілкуватися з ним, адже саме гострий не за роками розум відрізняв цього хлопця від його однолітків. Коли інші ганяли м’яча і вперше смакували десь за школою нікотин, Михайло читав книги – переважно легендарні шедеври Е. Хемінгуея, І. Тургенєва, З. Фрейда та інших. 
Після закінчення школи зацікавився воєнною літературою. Зараз Михайло – це «ходяча воєнна енциклопедія», бо в будь-який час може до найменших деталей розказати бойові характеристики будь-якої зброї, воєнної техніки, включно з авіацією. Розказати біографію будь-якого відомого офіцера, детально розповісти про історичні битви, світові чи громадянські війни. Відрізнити по бойовим відзнакам , медалям , до якої армії світу належать їх власники. 
Вдома у Михайла велика над цікава бібліотека, круті фотоальбоми, неймовірна колекція армійських шевронів з усього світу. Любить він справжню дорослу рок-музику, особливо пісні з репертуару гурту  SLIPKNOT, сам грає на гітарі, займається спортом, а як смачно і швидко готує каву  по-турецьки – це не тільки треба бачити, а й обов’язково скуштувати. Найголовніші риси характеру Михайла – це доброта, ввічливість, здатність швидко аналізувати будь-яку ситуацію, надійність, чуйність… То є справжній друг, колега, з яким можна йти в будь-яку розвідку, товариша в біді цей хлопець не залишить стовідсотково.
Коли розпочалась ця довбана війна, яку так  наші чиновники вперто називають АТО, Михайло зателефонував мені і хотів у першу чергу вислухати , що про все це я думаю. Моя відповідь задовольнила друга тільки наполовину, адже як було зазначено вище, Михайло не один рік уже цікавився воєнною справою. Він розумів, що це зовсім не те, про що пишуть воєнні посібники, що там на Сході немає ані тактики, ані новітніх технологій, ані стратегії. Час від часу за  ми обговорювали цю біду і все більше розуміли словосполучення «гібридна війна», яка на руку тільки кремлівському карлику, олігархам та їхнім синочкам-мажорам, які ніколи не будуть знати, що таке свист куль над головою. Обговорювали ми і те, як свідомо знищують на Сході наших патріотів, середній клас – цвіт нації, та які продажні наші генерали та безпорадне командування. 
І ось, після Пасхи несподівано Михайло відбув у Львівську область, бо, виявляється, отримав бойову повістку. Я ще до сих пір не можу зрозуміти, як це сталося, адже він один у батьків, яким обидвом минув уже п’ятий десяток, та й добровольцем він ніколи не числився, бо чітко аналізував і розумів усю суть цього безглуздя на Сході країни. Але як людина з добрим і надзвичайно хоробрим серцем, опиратися не став. Зараз ми спілкуємось завдяки мобільному телефону. Михайло розповідає, що навіть зараз наша армія дуже бідна, у хлопців-побратимів часто здають нерви,всі лають Мінські угоди і нашу владу, адже саме через них і їхнє «липове» перемир’я гинуть наші солдати. А от справжні герої там – це волонтери , які щодня привозять то одяг, то їжу. 
На полігоні у Старичах  Михайло проходив навчання, яке проводило командування американського спецназу за стандартною програмою «Shooting stress». Каже, що українські солдати швидко вчаться , але до морських котів за океану їм ще ой як далеко. Та настрій у нашого вояки бойовий, страх давно уже переборов , знайшов однодумців і обіцяє повернутися додому неушкодженим, одружитися і будувати нове життя. 
Зараз Михайло -  одна людина, але у нього два світи, він бореться не тільки з ворогом,а й зі системою, яка, на жаль, поки що зовсім не змінилася. Корумповані судді, продажні депутати, незрозумілі реформи , щоденна кров патріотів, підлабузники-реваншисти, підлі перебіжчики, гнилі обіцянки, закулісні ігри, зрадники, перевертні, страуси Януковича, безкарність і цей постійний біг на одному місці. Це ненормально і коли воно все скінчиться , не знає ніхто.
А наш Михайло оберігає наш  сон, він кращий за нас , хоча й залишається таким, яким він є: мужнім, твердим, гоноровим. Молюсь за тебе, друже, і пишаюсь дружбою з тобою, хай з тобою буде твій Ангел-охоронець, хай тобі  щастить. Слава Україні!
Олег Гапчук
 
 

Переглядів - 39
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: