Світлі і темні тони державності
Світлі і темні тони державності
27-07-2015
Політика

 

 

25 років минуло з того часу, як 16 липня стало важливою датою в історичному календарі нашого народу. Саме в цей день 1990 року Верховна Рада України проголосила Декларацію про державний суверенітет України, що, безперечно, стало визначальною подією на шляху до національної незалежності. У такі дні, звісно, ще глибше задумуєшся над тим, якою мірою наш народ скористався шансом, який подарував нам Сам Господь. 
 
Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення, держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Єдиним джерелом державної влади визнавався народ, а Верховна Рада могла виступати від його імені.
Територія України в наявних кордонах проголошувалася недоторканою. Підкреслювалося також виключне право українського народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. 
Та, на жаль, український народ лише сьогодні починає усвідомлювати своє право на власність, коли вже дуже багато ресурсів, м’яко кажучи, розбазарено. 
Попри ці невеселі роздуми, усвідомлюю, однак, важливість цього дня в нашій історії. Відзначали цей день і верховинці, та чомусь на Співоче поле, де відбувалися заходи, людей прийшло дуже мало. Відправивши панахиду за тих, хто в різні часи віддав своє життя за Україну, до присутніх звернулися декани: УПЦ КП – Дмитро Михавків та УГКЦ – Роман Болехівський. Священик Дмитро, зокрема, сказав, що «українці вже дуже багато крові пролили за свою державу і продовжують за неї віддавати свої життя. Весь час наш народ був у боротьбі. Але Христос сказав: немає більшого подвигу на світі, ніж покласти душу свою за друзів своїх. Ми хоч і маємо Незалежність, але за неї ще дуже довго доведеться боротися». 
Про сумні і радісні тони цього свята говорив і священик Роман Болехівський, а також про те, що ми мусимо ще дуже багато чого усвідомити і зробити. «Нам тут потрібна не менш завзята і відчайдушна боротьба за наші душі, за розуміння нашої ідентичності, ніж та, що триває на сході України». 
Поклавши квіти до пам’ятника Української Державності та стели Героїв Небесної Сотні, голова районної ради Іван Маківничук та перший заступник голови РДА Роман Жичицький теж вітали присутніх із цим днем. Іван Михайлович акцентував на тому, що ми, справді, багато втратили: якби упродовж більше, ніж двадцяти років нашої незалежності, державні мужі дбали про український народ, а не думали, здебільшого, тільки про власну вигоду, то ми би сьогодні жили по-інакшому. Та, на жаль, тоді до влади на хвилі демократії прийшли ті, що зуміли обдурити наш народ і використати українську національну ідею для свого збагачення. 
З повагою і шаною називав імена тих, хто ще в радянські часи мав мужність говорити про українську незалежність і свободу, не соромився Тризуба і жовто-блакитного прапора: світлої пам’яті Миколи Боднарука, Миколи Зузяка, Софії Сусяк, а також ще жива учасниця визвольних змагань кінця 80-х – початку 90-х років Марії Тютюнник. Завершилися урочистості концертом. 
_____
Людмила Зузяк 
 
 
 

 

Переглядів - 50
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: