І один у полі воїн
І один у полі воїн
05-01-2016
Спорт

 

Учителі фізичного виховання формують зовнішню красу. Від майстерності вчителя залежить, наскільки чіткі і правильні будуть зовнішні грані і наскільки будуть міцними наші діаманти- учні до пошкоджень зовнішнього середовища в майбутньому. Але….. чи можлива якісна обробка дорогого матеріалу без належного приладдя для роботи? Звичайно, ні. Неможливо досягнути результату в роботі, маючи тільки ентузіазм та свого роду фанатизм учителя. Як розкрити потенціал учня? Як надати йому необхідні уміння і навички для повсякденного життя в майбутньому? Як сформувати гідного громадянина? Ці питання, напевне всі педагоги, зокрема, в сільській місцевості, задавали собі не один раз. 
Роман Квіцев працює вчителем фізичного виховання у Верховинської ЗОШ І-ІІІ ст. всього 5 років, та цього вистачило, щоб побачити зубожілий стан наших шкіл, а особливого того, що стосується спортивного інвентарю. Коли Роман прийшов на роботу, інвентар не те  що був в поганому стані -його зовсім не було. 
Не було навіть елементарного, м’ячів та скакалок. Куди тільки не звертався вчитель: і до місцевих чиновників, і у відділ освіти всюди чув одну відповідь:" Чекайте, гроші обов’язково знайдемо у наступному році". І так, поки цих років не назбиралося на перший ювілей. А в області зовсім вийшла маразматично-анекдотична ситуація. Там учителю заявили, що кардинальні зміни у спортивному вихованні молоді прийдуть десь, приблизно, близько 2060 року .
Таке ставлення не те що обурило нашого вчителя- він був просто шокований і це змусило його на дві доби забути про сон. Увесь цей час Роман відсилав, куди тільки міг  листа, сповненого відчаю, болю і нестримного бажання довести насамперед, собі, що ще хоч щось можна змінити у рідній школі поки ще не пізно
Відправив він свого листа і Президенту,  і Премєру, на сайт Верховної Ради, народним обранцям від області,а ще в кожне європейське посольство в Україні,включаючи навіть такі країни-карлики, як Мальта і Люксембург.
 
 
 
Так, сподіваючись на чудо, на вищі сили і маючи велику надію Роман, вирішив спробувати залучити у школу, кошти інвесторів. Надія, як кажуть, помирає останньою, і  ії Роман майже втратив, бо довгий час жодної відповіді не було. 
 І ось через нецілих два місяці на електрону пошту вчителя надійшов лист із посольства Федеративної Республіки Німеччини. Керівник відділу культури  у Києві, пан Дірк Лехельт, розглянув його прохання. В Берліні вирішили надати гранд у сумі 3000 Євро на придбання спортивного інвентарю для Верховинської ЗОШ І-ІІІ ст. Як каже Роман: "Основним рушієм мого звернення і пошуком інвестора стали мої вихованці, моя гордість. Вогонь в їх очах, а також непереборне бажання вчитись, ставати кращими.... Ось стимул, ось заради кого все! Як каже педагог з 43- річнем стажем, на якого завжди рівнятимусь, моя мама Любов Леонідівна: "Візьми своє серце, запали його сміло, віддай його дітям, щоб вічно горіло", це наше педагогічне кредо".
Наданий спортивний інвентар,  дуже необхідний для роботи в школі, в галузі фізичного виховання. Проведення уроків на високому педагогічному рівні, враховуючи всі методи і засоби навчання, опираючись на нові концепції освітніх вимог, без допомоги представників посольства все це було б неможливо здійснити. Коли надійшла перша партія спортивного інвентаря,  Роман не вірив своїм очам. У документах зазначалося що оплатити він має тільки послуги «Нової Пошти», тобто сплатити за доставку. Ну, а діти- що там говорити: були на сьомому небі від щастя.
На кошти від отриманого Гранту  придбано якісний, сучасний інвентар, який відповідає всім вимогам техніки безпеки і сучасним вимогам до проведення уроків фізичної культури. Посольство Федеративної Республіки Німеччини придбало для школи 20 баскетбольних , 20 волейбольних , 20 футбольних м’ячів, сітку волейбольну, кільця гімнастичні, канат, кінь гімнастичний, стартові колодки, диски для метання, мати гімнастичні, лавочки для спортивного залу. Уже наступного дня щасливий учитель, ще в ейфорійному стані, тепер уже за свої кошти  для своєї шкільної баскетбольної команди «Карпатські Вовки» придбав комплект спортивної форми, бо ж не годиться грати в баскетбол м’ячами, якими грають професійні команди Європи під егідою FIBA ,і без форми.
А  ось уроки, з часу отримання інвентарю, значно піднялись у якості їх проведення. Залучення всіх учнів до процесу навчання, можливість здійснювати груповий та індивідуальний підхід, якість надання знань, поліпшення рухових умінь і навичок учнів, значно покращились. Кожен учень має інвентар на уроці і максимально продуктивно задіяний у навчально  виховному процесі. Це сприяє в свою чергу більш якісному фізичному розвитку дитини, вихованню майбутнього, справжніх захисників Батьківщини, патріотів рідної землі.
Учні школи беруть активну участь у спортивних змаганнях району, займають призові місця. Отримавши такий необхідний інвентар, з новою силою почали функціонувати в школі гуртки баскетболу, волейболу і футболу.  
Ще й досі Роман не вірить, що йому вдалося виграти такий транш,але коли бачить задоволених дітлахів і іхню жагу до перемоги,розуміє, що зробив правильно. Звичайно, офіційно документи на отримання інвентарю мала підписати керівна особа, та директор школи Любов Некифоряк до останнього моменту не знала про успіх учителя і це логічно . Але коли дізналась, сама була ошелешена і приємно здивована, та виграш траншу-це був  факт, і цілком реальний документ ,просто треба було підписати, що директор школи і зробила. 
 Те, що робить пан Роман – заслуговує на величезну повагу. Поспілкувавшись із цією людиною, стає зрозуміло, що і один у полі воїн. Він довго стукав у різні двері ,заглядав до багатьох вікон- і ось, нарешті, таки зайшов в середину. Та виграш траншу приніс Роману не тільки повагу земляків, і ще більший авторитет у дітей і колег ,а й нові знайомства. Учитель уже веде переговори з одним відомим чемпіоном з мікс – файту про закупівлю для школи боксерського інвентарю, а це й еластичні спортивні бинти, рукавички та різні модифікації боксерських груш .
Приклад Романа Квіцева надихає і одночасно змушує задуматись.Як же так, чому нам допомагають зовсім чужі люди,якщо в нашій країні щомісяця більшає людей у яких статки сягають не одого десятка мільйонів. 
Чому зараз легше домовитись з європейцями, ніж із братами по крові, і скільки ще ми повинні просити мало не на колінах,і найголовніше що не для себе, а для дітей, для українських дітей –як у випадку пана Романа. 
Честь і хвала таким педагогам, і великих спортивних звершень його підопічним. 
Дуже б хотілось, щоб в цьому Новому Році наш край, тішили тільки такі новини,овіяні турботою та самопожертвою , відчуттям гордості за тих,і з ким час від часу зустрічаєся на вуличках Верховини
«Неможливо описати словами вдячність посольству Федеративної Республіки Німеччини. Пану Дірку Лехельту, Іллі Галці за надану допомогу в придбанні інвентарю, за наданий Гранд нашій школі. Вдячність учнів, вчителів фізичного виховання, моя особисто не має меж. ,  Від щирого серця Щира ДЯКА ВАМ за розуміння і підтримку освіти в сільській місцевості.» -емоційно констатував Роман Квіцев.
 
Олег Гапчук
 
 
 

 

Переглядів - 1
Обласні новини
22.08
Проект "26 українців, що змінили історію"

тисни на фото, щоб переглянути

21.08
Увага! Оголошення!

вологість:

тиск:

вітер: