Духовне Слово.
Духовне Слово.
19-02-2016
Літературна Скриня

 

Духовне слово 
Четверта Заповідь Божа гласить: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй, і роби в них усі діла твої: день же сьомий, субота – Господу Богу твоєму». У цей день люди прославляли Бога, віддавали йому славу і чинили діла милосердя. 
У часи Старого завіту святим днем була субота – день спокою, як записано в книзі Вихід: «щоб спочив віл твій і осел твій і заспокоївся син раби твоєї і прибулець» (Вих. 23;12). Люди обраного народу в цей день повинні були йти на священне зібрання (Лев. 23;3), щоб приносити жертву Господу (Лев. 23;8). Якщо людина не вшановувала цього, їй загрожувало покарання аж до смертної кари. 
У такий спосіб відбувалося формування обраного народу, який мав стати спільнотою, з якої народиться Спаситель світу. Жорсткість була обумовлена дуже низьким рівнем моралі і духовної свідомості людей... три з половиною тисячі років тому.
Сьогодні відголоски цієї старозавітної свідомості ми знаходимо в народному трактуванні свят, як таких днів коли «не можна робити». В цьому не стільки чути голосу прослави Бога, а швидше рабський страх перед покаранням. Але ми живемо вже в третьому тисячолітті після приходу Ісуса Христа і слід звірятися в нашому житті із тим як жив і що говорив саме Він. Про святий день Ісус чітко говорить запитуючи учнів, що потрібно робити в цей день «добро чи зло? Спасти душу чи погубити?» (Лк. 6;9).
У цих словах Спасителя чується відголосок слів пророка Єремії: «бережіть душі свої, і не носіть тягарів у день суботній» (Єр. 17;21).
Ісус нам показує, що то значить бути святим, досконалим, а отже, угодним Отцеві Небесному. Він каже про Себе, що прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити іншим і віддати життя за багатьох. 
Отже, наслідуючи Ісуса, ми повинні в святий день, яким сьогодні є неділя – день Воскресіння Господнього, а також інші дні, коли вшановується пам’ять тих, хто наслідував Христа своїм життям, не просто нічого не робити, як у народі слушно жартують перетворюючи цей день в «день святого нероби», а робити те, що робив Ісус. 
Що ж він робив? Ходив на священне зібрання разом зі своїм народом, читав у синагозі Святе Письмо. Ми також повинні в кожне свято бути в церкві, часто приймати Святе Причастя, виникати в науку Слова Божого. Якщо немає Служби у Храмі – вдома читати Святу Євангелію, іншу духовну літературу, мати духовне спілкування. Ісус уздоровляв хворих, як то чоловіка біля овечої купальні, який 38 років тяжко хворів (Ів. 5;9) чи скорчену жінку, яку диявол сковував 18 років (Лк. 13;16). Ми теж у святий день маємо відвідувати хворих, молитися за їхнє уздоровлення в церкві, чи вдома. 
Ісус навчав людей, розраджував, утішав – і ми теж повинні так чинити, носячи не тільки власні тягарі, а тягарі інших, допомагаючи їм у всіх справах: і матеріальних, і душевних, і духовних.
У святий день нам потрібно звільнятися самимі звільняти ближніх від диявольських пут, а це — дія прощення. Прощаючи себе і ближніх ми знову стаємо вільними, умиротвореними, і це найкраща жертва Богові. Звільнена, умиротворена людина сповнюється радістю і дарує радість всьому світові, всьому творінню. Бо тоді Дух Святий вільно діє в людині, в її тілі, душі і дусі. 
Треба уникати спокуси заміни Духа Святого духом зла, який діє через алкоголь, різні засоби затуманення розуму, комп'ютерну та ігроманійну залежність. 
В народі кажуть, що "в роботі немає гріха". Це твердження правдиве, бо робота це спосіб творення, в творячи ми уподобляємося Творцеві, особливо коли творимо красу. Однак потрібно уникати трудоголізму, коли робота стає основним мотивом життя, ідолом, якому людина жертвує себе повністю. Це завжди гріх, бо в такому випадку немає часу ні на молитву, ні на духовне пізнання, ні на духовне спілкування, ні на відпочинок в якому нам дається можливість набратися духовних, душевних і фізичних сил для творення діл милосердя.
Якщо ж людині доводиться за певних обставин все ж працювати в святковий день, тоді слід частину від заробленого поофірувати як кажуть "на Боже" — на потреби храму, бідному, хворому, потребуючому. Наприклад, допомогти молодій талановитій людині, яка може навчатися, але невзмозі оплатити своє навчання.
Звичайно ж у святковий день можна вишивати, в'язати бо таке творення краси легко поєднувати з молитвою і духовними роздумами, особливо якщо людина за станом здоров'я чи через втому не може піти до храму. 
І однозначно у святкові дні можна збирати врожай, бо це дар Божий, а найбільше коли несприятливі погодні умови загрожують його знищенню та псуванню.
Використовуймо святі дні для свого вдосконалення через прославу Бога, духовне пізнання, творення краси і добра, служіння ближнім, тоді кожен такий день буде днем світла і радості, буде святом Господу і нам, і таким може стати кожен день нашого життя. 

Прот. Іван Рибарук
парох села Криворівня 

Переглядів - 1
Обласні новини
13.10
Хай щастить

10.10
Всесвітній день психічного здоров'я

09.10
День Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова

вологість:

тиск:

вітер: