Верховинський ліцей: через терни – до визнання
Верховинський ліцей: через терни – до визнання
01-08-2016
Наука

Верховинський ліцей: через терни – до визнання
Із Надією Василівною ОСТАФІЙЧУК, директором Верховинського ліцею, зустрілася з однієї причини. Хоч знаю її давно як жінку, та ніколи не стикалася і не знала її, як педагога. У ліцеї викладають мої друзі. І неодноразово я ловила себе на думці, з якою радістю вони розповідають про свою роботу. Так, ніби немає ніяких проблем. «У вас, напевне, якийсь особливий директор», – якось спитала я. «Так. Ми її дуже любимо», – почула у відповідь. Після цих слів захотілося поспілкуватися з Надією Василівною особисто.
-Надіє Василівно, розкажіть, як усе починалося?
– Ліцей заснований у 1999 році, але тільки в серпні 2009 року нам передали приміщення Верховинської ЗОШ І-ІІІ ст. у постійне користування. До того часу ми не мали свого приміщення, а ділили його з дитячим садочком «Сонечко». За два тижні переїхали. У ліцеї зараз чисто і охайно. Тоді ж ми отримали голі стіни. Грошей катастрофічно не вистачало ні на що. Та ми прийняли колективне рішення, спільно з батьками, що власними силами зробимо ремонт.  Працювали вдень і вночі і, дякувати Богу, 1 вересня 2009 року учні ліцею переступили поріг свого приміщення. 
Щодо колег – мені приємно чути такі гарні слова у свою адресу. Звичайно, я здогадувалася про настрої колективу. Але не думаю, що справа тільки в директорові. Все визначає загальна атмосфера, яка панує в ліцеї. А мені просто пощастило в житті – я знайшла свою нішу. Була досить непоганим учителем музичного мистецтва... Але, волею долі, 12 років тому стала директором.
– З якими наразі стикаєтесь проблемами?
– Труднощі виникають щодня. Найбільша – це постійні розмови про закриття ліцею. Та сьогодні впевнено можемо сказати «дякую» тим людям, які нам підставляли підніжки, бо з кожним падінням і образою ми ставали сильнішими і, основне, дружніми. Ми дякуємо Богу, що Він нам допоміг у цій нелегкій боротьбі за існування ліцею. 
– Чим живе ліцей зараз? 
– Зважаючи на те, що з кожним роком молодь усе більше втрачає цікавість до виробничих фахів, ми впровадили предмет «Технології»,  де учні працюють та навчаються творчо. На цих заняттях учні виготовляють вироби з дерева, аплікації з соломки, гіпсові скульптури, роблять розпис на тканині. Розкривають свій духовний світ, творче мислення, розвивають свої здібності та стають добрішими. Із дня у день, з року в рік ми робимо все можливе, щоб навчання у стінах ліцею ставало якісним і комфортним. Налагоджено роботу їдальні, де учні мають можливість харчуватися тричі на день. Учні пільгових категорій харчуються безкоштовно. Для учнів з віддалених сіл району надається безплатне проживання. Ми намагаємося приділити увагу кожній дитині. І я завжди своїм колегам кажу – дітей треба любити. І тоді ця любов повернеться усім нам сторицею, вдячністю наших учнів.
– Як здійснюється у ліцеї робота з підтримки обдарованої молоді?
У цьому можна переконатися, лише проаналізувавши результати, які наші вихованці демонструють у різних конкурсах, олімпіадах. Все, що зроблено в навчальному закладі, –  заслуга людей, які тут працювали і працюють нині. Колектив складається з творчих високоінтелектуальних працівників. Наші педагоги активно долучаються до пошуку всебічно обдарованої молоді, готують своїх вихованців до участі в конкурсах, а також самі беруть участь у різного роду освітянських конкурсах.
На превеликий жаль, не маємо досягнень у спорті через відсутність спортивного залу, майданчику та спортивного інвентарю, та сподіваємось, що керівництво району, а також громада Верховинської православної церкви нам у цьому допоможуть. Принаймні, парафіяни і церковний комітет нам обіцяли.
– Які правила прийому бажаючих навчатися у Верховинському ліцеї?
– Із 16 серпня розпочнеться прийом документів учнів на перший та четвертий курс (8-11 класи). Після закінчення терміну прийому документів проводяться тести та співбесіда. При цьому враховуються рівень підготовки в школі, здібності дитини. Наголошую ще раз, що учні ліцею забезпечуються проживанням та харчуванням.
– Які перспективи Верховинського ліцею?
– Для нас важливо зберегти напрацювання попередніх років. І, звісно ж, докладати максимум зусиль, щоб залишитися у числі кращих серед навчальних закладів. Тому сподіваємося на краще майбутнє для нас і для системи освіти в Україні в цілому.
– Надіє Василівно, знаю, що у ліцеї ви спорудили капличку…
– Так, завдяки батькам та учням ми вирішили зробити капличку у стінах ліцею і освятили в день Катерини Великомучениці. Ця капличка – храм, місце де кожен може помолитися, чи просто побути на самоті зі своїми  думками. У нас уже є своя традиція: кожного ранку розпочинати день з молитви, дякуючи Богу за все, та з проханням про краще життя, за Україну та мир на Сході, за здоров’я своє та воїнів АТО та за розуміння проблем ліцею у органах влади. У день пам’яті жертв голодомору та у річницю загибелі Небесної Сотні ми обов’язково запалюємо у капличці свічки. 
***
Підсумовуючи нашу розмову, можу впевнено стверджувати, що, справді, ця чарівна жінка знає ціну життєвому успіху, адже пройшла свій професійний шлях від учителя до директора ліцею. 
Надія Василівна 25 років свого життя присвятила розвитку освіти району і досягла у цьому неабияких успіхів. Верховинщині є чим пишатися, а вдячність і повага жителів району, учнів та колишніх випускників промовляють самі за себе.
                                                                                                                        Леся Клим.

Переглядів - 1
Обласні новини
13.10
Хай щастить

10.10
Всесвітній день психічного здоров'я

09.10
День Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова

вологість:

тиск:

вітер: