НА МАЙСТЕР-КЛАС ГУЦУЛЬСЬКОЇ КУХНІ
НА МАЙСТЕР-КЛАС ГУЦУЛЬСЬКОЇ КУХНІ
28-11-2016
Культура

Кожен народ багатий на свою національну кухню. Але гуцули – це унікальний народ. Він славиться не лише своїми традиціями, обрядами, говіркою (діалектом), своїм національним одягом, своєю музикою і співанками, устроєм життя та особливим генетичним кодом Гуцулії. Дуже розмаїтою і багатою є гуцульська кухня.
Національна гуцульська кухня, перш за все, екологічно чиста. В цьому краї не підживлюють хімічними добривами ні трави, ні городину, ні садовину. Використовують лише органічні добрива. Тому всі молочні та м’ясні продукти, фрукти і овочі не мають жодних штучних чи хімічних домішок, а страви смачні і здорові.  

Місцеві жителі продукти на зиму квасять, а не маринують. У квашених продуктах – здоров’я! У величезних бочках (полибочках) квасять капусту головками, і січковану, аби хватило на цілий рік та ще додають туди яблук, насіння кропу, тміну, чорного та гіркого перцю, інші приправи на свій смак. Хоч деякі приправи і не притаманні гуцульському краю, але вправні гуцули знайшли їм своє застосування. У дерев’яних бочках (бербеничках) чи в склових банках квасять огірки, помідори, гриби, білі буряки. 
У файних газдів завжди є квас з червоної плідної горобини разом з яблучками –дичками та брусницею (гогозами). Цілющий квас! Цей квас не тільки смачний, але й оздоровлюючий.
А квашене молоко (гуслянка) - це не тільки смачний, але й лікувальний продукт, який оздоровлює кишково-шлунковий тракт. Недаром наші предки при народженні дитинки (а діти народжувалися вдома), щонайперше немовляті давали з’їсти свіжої гуслянки, яка чистила дитинці кишечник і шлуночок. В цьому продукті - природні живі бактерії, які не замінити жодним сьогоднішнім йогуртом.
Екскурсія до господині на майстер-клас гуцульської кухні проходить в розповідях про гуцульську національну кухню, про дотримання традицій гуцульської кухні в Святвечір, Різдво, Великдень, на весіллях, в Великі пости та інше.
Найосновнішими гуцульськими стравами є кулешя з смаженим м’ясом (смажкою), або з шкварками (джоринами) і бринзою, кулешя з свіжим молоком або з гуслянкою; голубці з квашеної капусти, білий борщ з квашених буряків на копчених (бужених) ребрах, книш з бринзою і шкварками, бануш з бринзою та гуслянкою, запечені кишки з гуслянкою, холодець з буженої головизнини, тушені ребра з січкованою капустою, росивниця з м’ясом, бараняча юшка та ще багато інших страв.
Гуцули дуже релігійні, і постять всі релігійні пости, під час яких їдять пісні страви. Це - великий піст перед Великоднем; 40-ка денний піст перед Різдвом Ісуса Христа (Пилипівка) від 28.11 до 06.01; піст Богородичний (Спасівка): 14.08-27.08; піст перед Петра-Павла (Петрівка): 01.07.-11.07.
А ще багато людей постять цілий рік кожну п’ятницю, або понеділок, чи середу. Нічого не їдять цілий день, зранку аж до наступного ранку. В деяких селах району таке пощення називають – разувати. Горяни менше хворіють, бо жирні страви не постійно їдять. Якраз у весняно-осінній період з’являється найбільше вірусних захворювань. А місцеві жителі в цей час якраз постяться, їдять часникові страви, квашені страви, багато бурячка, цибулі, капусти, бобів,квасолі тобто здорову натуральну їжу. Почищений і порізаний часник ще й клали в різних куточках хати та біля входу щоб не допустити грип до хати.
На пісні дні є дуже багато різноманітних, ще й старовинних страв гуцульської кухні - це грибна юшка з часником, росівниця, киселиця, голубці з квашеної капусти з часником та грибами, кулешя з часниковою, або цибулевою саламахою, книші з квашеною капустою або грибами, біб з часником, картопля з грибами і часником, гриби смажені з часником, товчена картопля з маком і цибулею, барабулєники, пироги з різною начинкою: капустою, повидлом, маком, картоплею, грибами; квасоля з часником, квасоля з сливками, квасоля у соусі; кисла січкована капуста з грибами, капуста тушкована , варені червоні буряки квашені в огірковому росолі, тертинєки пісні книші та багато ще інших страв. У пісні дні на столі постійно був товчений часник з олією та узвар з сливок,груш і яблук (сушених у возници) .
Підходимо до садиби, де нас з радістю на подвір’ї зустрічає господиня. Вона гуцульською говіркою весело вітаючись та приговорюючи файним гостям, запрошує до хати. Грає гуцульська музика, яка буде грати цілий вечір. Інколи, її змінює українська музика та музика народів світу 
Господиня розповідає про страви, які будуть готувати всі присутні, роздає інгредієнти і робота кипить! Всім цікаво, всім весело! Часто, як на вечорницях, і пісні співають, розповідають цікаві історії, жартують, знайомляться глибше з нашими звичаями.
За обідом чи вечерею гості захоплені всім: господинею, стравами, національним духом і любов’ю до свого краю, до своєї землі, людей, природи, всього прекрасного, що є навколо. Словами це все не передати. Тільки побувавши на майстер-клас гуцульської кухні, ви відчуєте весь колорит і багатство душі, національний дух неперевершених, працьовитих людей. .
Серце наповнюється любов’ю, радістю і гордістю за свій Верховинський край, за сині гори та кришталеві потоки, за цілюще повітря, за землю талановитих, працьовитих та волелюбних гуцулів!!!

 

Смачних Вам гуцульських страв! 

Павла Рашковська.

Фото Василя Дячука.

 

Переглядів - 1
Обласні новини
13.10
Хай щастить

10.10
Всесвітній день психічного здоров'я

09.10
День Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова

вологість:

тиск:

вітер: