Ільцівський жартівник
Ільцівський жартівник
31-03-2017
Культура

Другокурсник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького Василь КОПЧУК тричі ставав переможцем гумористичного шоу  «Розсміши коміка». За частину виграшу в 100 тисяч гривень хлопець планує подарувати батькам відпочинок на морі.
Хто надихає Василя на написання жартів, який стиль він полюбляє, і найголовніше – закулісся передачі «Розсміши коміка». Про це і не тільки ми дізнавалися у молодого гумориста з Ільців. 
– Що спонукало тебе взяти участь у передачі «Розсміши коміка»?
– Перший раз я поїхав просто спробувати свої сили. А ще хотів перевірити, чи маю хист до жартів. Коли пройшов кастинг, мене не хотіли брати, бо не був повнолітній. Тоді мені було 16 років. Я не дуже розчарувався, що не проходжу на кастинг. Напевне, це сподобалося організаторам, бо запросили зачитати кілька жартів. Після цього журі на мене по-іншому подивилося, і сказали, що проходжу в ефір. Не очікував, що за першим разом виграю 50 тисяч, думав: «Ну, 10-20...». Коли ішов на п’ятдесят, думав – що мені втрачати, навіть з програшем не соромно буде повертатися додому, бо це остання хвилина. У залі сидів чоловік сестри, і кивнув рукою, що треба йти далі.   
 Вдруге участь у «Розсміши коміка» ішла важче: Зеленський і Кошовий пам’ятали мене, і знали стиль моїх жартів. Але все-таки засміялися. Тоді я виграв 20 тисяч. 
Востаннє, мене запросили на супер-гру. Дали подумати день. Звісно, що я одразу згодився, але у мене було мало часу написати класні жарти.
– І як тобі супер-гра?
– Оскільки з останньої нашої зустрічі з коміками пройшло багато часу, вони призабули мене і мій стиль. Коміки дуже швидко сміялися з жартів. Пам’ятаю, треба «йти» на 20 тисяч, а в мене ще не закінчилися жарти з першої хвилини (щоб всі розуміли – за хвилину можна сказати 12 жартів). Такого я не очікував. Мінус – жарти я розставив добре, але не відзначив, які прочитані. Знав, що найсмішніші в середині блокнота. Коли на останніх хвилинах бачив, що коміки не сміються, розумів – треба щось зробити нестандартне.  
Новорічна гра – найскладніша, бо тут брали участь учасники з усіх сезонів. Було дуже важко, але треба одразу спіймати той настрій, одразу розговоритися з коміками. Це дає багато. 
– Продовж: «Розсміши коміка» – це..?
– рулетка: за три хвилини людина запам’ятовує твої жарти, і розуміє тебе. На четвертій хвилині треба щось нове давати, якогось абсурдного жарту, «космосу», бо ж усі жарти йдуть на одну тематику. 
Коли двічі виграв, думав – поталанило. Коли ж втретє – значить, я щось можу!
– Чи плануєш і далі працювати на цій хвилі?
– Думаю наступного року піти на кастинг «Ліги сміху». Єдина проблема – не вмію писати сценки. Тому починаю менше писати жартів, хочу змінити вектор у гуморі. Думаю про сценки, стендап. Це досить важко, адже потрібно поєднувати навчання. А взагалі, хочу працювати над власним жартівливим проектом і не залежати ні від нікого. 
– З чого розпочалися твої жарти?
– Все почалося з КВК, який відновив в Ільцях Олег Гапчук. Потім була участь у різних КВК області. Сьогодні – це ще різні корпоративи, дні народження, весілля. Після перемоги в «Розсміши коміка» мене багато запрошують. 
– Якому гумору надаєш перевагу?
– Здебільшого – абсурдному. Гумор має бути різним. Яскравий приклад – перемога «Прозрачного гонщика» в «Лізі сміху». Його стиль зовсім новий для України. 
– Що має бути в жарті, щоб він був смішним?
– Гумор – це те, над чим я не лінуюся сидіти. Захотівши придумати класний жарт, треба багато знати. Через те слід багато читати різної літератури, слідкувати за новинами, дивитися комедії, гумористичні шоу. Це допоможе гумористу завжди бути у тренді, бо, наприклад, якщо ви зібралися розповісти жарт про тещу, а він уже непопулярний – це програшний варіант. Жарт має «зачепити». От у мене був жарт про Ігоря Ласточкіна («У 16 років у Ігоря Ласточкіна був перший чік-чірік»), і він «зайшов», бо був смішний, розумний і гострий. Аби жарт вдався, треба вміти його подати через інтонацію. Це технологія. Людину легше змусити плакати, ніж щиро засміятися. 
Треба бути сміливим і не лінивим. Писати, дивитися передачі, набиратися досвіду. Коли розпочалося шоу «Розсміши коміка», я не розумів, чого над деякими жартами вони сміються, а коли цим сам почав займатися – переоцінив гумор і зрозумів, що це, дійсно, смішно.  
За день можу написати безліч жартів, але наступного мені подобаються не більше трьох. Не існує людини, в якої все виходить одразу. Треба постійно працювати, удосконалювати себе. 
– Створюючи жарт, чи прислуховуєшся до думок інших? Серед українських гумористів є людина, на яку рівняєшся?
– Мене надихає Володимир Зеленський. Це людина, за якою я з дитинства спостерігав. Можна сказати – виріс на «95 кварталі». Його слова після першої участі в «Розсміши коміка» – «Продовжуй», варті багато чого. 
Прислуховуюся і до думок інших людей, але сам роблю висновок: сприймати це всерйоз чи ні. Не всі поради хороші. На мою думку, людина, що не досягла висот у гуморі, і не може судити, як правильно, як треба. Плюс до того – часто люди не сприймають жарт як жарт, думаючи, що ти мову ведеш про них. Треба бути готовим до цього.
 
– На що плануєш потратити грошовий виграш у шоу?
– Коли вперше виграв – заплатив за навчання. Другий раз – потратив на себе. Тепер ж не знаю, але частина точно піде на відпочинок батькам. Потрібно відправити їх на вакації в Одесу, тижнів так на два.
___
Іванна Петрусеняк

Переглядів - 1
Обласні новини
13.10
Хай щастить

10.10
Всесвітній день психічного здоров'я

09.10
День Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова

вологість:

тиск:

вітер: