Високогір’ю – ефективний розвиток
Високогір’ю – ефективний розвиток
17-08-2017
Наука

Минулої п’ятниці міністр освіти і науки Лілія Гриневич у рамках робочої поїздки та народні депутати Микола Княжицький, Олег Березюк, Сергій Соболєв, Іван Рибак,  голови райради Іван Шкіндюк, РДА  Олег Лютий та заступник голови обласної ради Сергій Басараб побували у високогірних школах сіл Красноїлля та Перехресне (1222 метри над рівнем моря).

Міністр з народними обранцями побачили важкодоступність гірської місцевості, специфіку проживання дітей у гірських умовах та значні відстані до шкіл, коли щоденно доводиться долати учням та вчителям до 10 кілометрів. Також мали можливість поспілкуватися з директорами, вчителями, учнями та батьками.
 
У ході зустрічі з педагогами міністр та народні депутати дійшли висновку, що потрібно активніше підходити до вирішення проблемних питань щодо розвитку освіти в гірських регіонах. «Дуже важливо на законодавчому рівні надати окремим регіонам статус високогірних та визначити необхідні коефіцієнти для виділення коштів на будівництво доріг, обслуговування шкіл. Нам необхідно зберегти ці автентичні колоритні місцевості в Україні... Насамперед це стосується відновлення дорожньої інфраструктури, адже це є основні артерії економіки, звичайно ж, і шкіл», – акцентувала Лілія Гриневич.
 
Повертаючись до місця проведення ІV Карпатського форуму народовладдя, зупинилися на роздоріжжі у Верхньому Ясенові, звідки розпочинається, при допомозі народного депутата Олександра Шевченка, капітальний ремонт автодороги державного значення Р-62 «Криворівня – Чернівці». 
 
Тут народний обранець Олександр Шевченко в інтерв’ю журналістам сказав: «Дорогу, яку ми розпочинаємо, документально можна будувати 7 кілометрів, але проблема в тому, що вона під час повені була суттєво підмита і розмита. Добре те, що вже є відповідні берегоукріплюючі споруди, тобто є місця, де її треба десь – на метр, десь – на півтори піднімати, тобто треба зробити профіль дороги, а пізніше прокладати асфальтне покриття. Ця дорога буде будуватись не більше місяця. Вартість будівництва одного кілометра близько шести мільйонів. Капітальний ремонт проводить фірма ПБС, котра має відповідний досвід і техніку».
 
За участю міністра і народних депутатів священик Михайло Гергелюк освятив початок будівництва автодороги. 
Освіта у гірських регіонах вимагає специфічної програми розвитку першочерговим чином на IV Карпатському Форумі народовладдя обговорили проблеми галузі освіти у гірських регіонах. В основному, зосередилися на ході освітянської реформи, державних гарантій фінансування навчально-виховних закладів, проблемах та перспективах розвитку освіти. Голова районної ради Іван Шкіндюк, доповідаючи про стан освіти у районі, проблеми, які слід вирішити на рівні уряду, зазначив: «Внаслідок незабезпеченості фінансовим ресурсом на виплату заробітної плати працівникам освітньої галузі та з метою недопущення простроченої кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати необхідно виділити додаткові субвенції та дотації на виплату, нарахування ЄСВ працівникам галузі освіти району до кінця 2017 року в загальній сумі 34621,7 тис. грн (педагогічним працівникам – 11230 тис. грн, технічним працівникам – 17804,4 тис. грн). 
 
При формуванні бюджету на 2018 рік слід збільшити субвенції на освіту в гірській місцевості. Розробити фінансову програму розвитку навчальних закладів з метою створення кращих умов для здобуття якісної освіти. Відновити цільове фінансування з Держбюджету позашкільних навчальних закладів та пришкільних інтернатів. Забезпечити оптимальний варіант забезпечення шкіл району автобусами (існує потреба у придбанні 3-х автобусів з підвищеною прохідністю). 
При реформуванні освіти слід враховувати специфіку гірської місцевості (суворі погодно-кліматичні умови, бездоріжжя, значні відстані від місця проживання до школи, невелика кількість учнів тощо). Сприяти в розробці та затвердженні Положення про пришкільний інтернат при загальноосвітніх навчальних закладах, передбачивши фінансування для організації харчування та забезпечення належних умов проживання (потреба у коштах для поліпшення умов проживання в 11 (256 учнів) пришкільних інтернатах району становить 1200 тис. грн). Забезпечити збереження мережі навчальних закладів їх історичної й культурної самобутності, духовності та врегулювання механізму щодо неприпустимості закриття шкіл, наукових установ і методичних центрів. Відповідно до вимог чинного законодавства та враховуючи значну віддаленість, рельєф, складні погодно-кліматичні умови, недостатнє матеріально-технічне забезпечення, низька потужність приміщень навчальних закладів не дозволяє на сьогоднішній день створювати опорні школи в гірській місцевості. Господарське забезпечення навчально-виховного процесу першочергово потребує фінансування в сумі 11137 тис грн. Враховуючи невтішну статистику нещасних випадків на воді та велику кількість дітей району, які не вміють плавати, необхідно невідкладно побудувати плавальні басейни у найбільших навчальних закладах району – Верховинській та Красноїльській школах».  
 
– Зараз обговорюється концепція нової української школи, де ми будемо презентувати новий формат початкової освіти – що діти  повинні отримати у школі, щоб стати успішними. Але це не матиме сенсу, якщо дитина не матиме можливості дібратися до школи, у приміщеннях буде холодно, якщо дитина може хворіти через відсутність елементарних зручностей, – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич . – Сьогодні я дякую групі депутатів, які вийшли з ініціативою виділили ще одну категорію – високогірних районів. Для мене це кардинально важливо з приводу високогірних шкіл (коли розподіляємо кошти освітньої субвенції, ми виплачуємо додатково 25% на заробітну плату вчителям. Цього року, крім цих 25%, ми змогли просунутися на два тарифні розряди, але нам ще треба врахувати умови високогірних районів). Це означає, що на ці регіони ми мусимо визначити цілу низку критеріїв, за якими запровадимо до формули додаткові коефіцієнти. Якщо восени цей закон вступить у силу, відповідно це дозволить збільшити освітню субвенцію. Також у районі є проблема, що більшість навчальних закладів знаходяться у зношеному стані і це загрожує здоров’ю дітей. Я би просила районні й обласні держадміністрації звернути увагу на можливості більш доцільного використання фонду регіонального розвитку. Хочу нагадати: зараз 40% коштів фонду йдуть на проекти реконструкції навчальних закладів. 
 
Серед болючих питань у галузі, міністр освіти і науки визначила і проблему з розвитком інфраструктури. На шляху розвитку освіти стоїть і відсутність нормального доступу до інтернету, який дозволив би допомогти дітям, котрі знаходяться на індивідуальному графіку навчання. 
 
Виступи посадовців перегукнулися з питаннями представників освітньої галузі. Наприклад, директор Черемошнянської ЗОШ І-ІІІ ст., депутат райради Василь Маротчак поцікавився у Лілії Гриневич, чи є в Міністерстві програми вирішення проблем довгобудів, на що отримав відповідь, що ці питання слід вирішувати з Фондом регіонального розвитку. 
 
А автор проекту «Школяр-програміст» Сергій Іщеряков запропонував, щоби Міністерство освіти якимось чином профінансовувало табори з IT-навчання й відпочинку, яке можна було організовувати й в інших школах району, окрім Верхньоясенівської ЗОШ тощо.  
 
Підтримка законопроектів 
для високогір’я 
Наступною темою обговорення стала мова про підтримку законопроектів Верховної Ради України з розвитку гірських та високогірних територій. 
Голова Карпатського Форуму Іван Шкіндюк попросив народних депутатів підтримати ведення високогірного сільського господарства, зокрема мова йде про передбачені в бюджетах наступних років державних дотацій на утримання в одному господарстві двох і більше голів великої рогатої худоби, п’яти і більше вівцематок, встановити доплату 25% за зданий кілограм екологічно чистого м’яса та літр молока. 
Разом із тим, Іван Юрійович зосередив увагу й на проблемах енергетичних терифів: «Не допустити подальшого зростання тарифу на електроенергію, скасувати плату за підключення до електромереж, встановити пільговий тариф на електроенергію на літній період за обсяг, спожитий до 600 кВт•год на місяць, та збільшити ліміт в опалювальний сезон для населення, яке проживає в будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання до 5000 кВт•год електроенергії на місяць».
Свою точку зору щодо проблем високогірних районів висловили народні депутати: Сергій Соболєв, Іван Рибак та Олександр Шевченко . 
 
Зокрема, Сергій Соболєв наголосив на незрозумілій системі об’єднання населених пунктів (які і так не можуть себе утримувати, які розкидані у гірській місцині на десятки кілометрів) у громади. А утворення госпітальних округів в умовах високогір’я – це шлях до того, що все менше й менше людей будуть отримувати, хоча б елементарну, допомогу. 
 
Народний депутат Микола Княжицький  у виступі зупинив увагу на тому, що, підтримуючи гірські регіони, перш за все, необхідно зберегти традиції кожного краю, і, що важливо, на полонинах має працювати місцевий фермер, а не чужі люди, бо хоч до місцевого бюджету надходитимуть кошти, полонини пустуватимуть.  
 
– Яка може бути якість освіти, коли діти добираються до школи 3 години?! Яка середня невідвідуваність учнів у високогірних районах у зв’язку з погодними умовами?  Коли я запитав школярку, скільки разів на рік ламається автобус, вона й каже: «Не скільки разів на рік, а скільки на тиждень». Сьогодні ситуація така, що не закуплено паливо для шкільних автобусів, є проблеми з виплатою зарплат техпрацівникам і вчителям, – сказав нардеп Олег Березюк . – Зайшовши у ФАПи району, я поцікавився, скільки жінок зробило мамографію. Виявляється – жодна, бо в районі не закуплено діагностичне обладнання. Ось таке ставлення до району. А коли говоримо про 25% гірських, то їх «з’їло» 3200 (створивши фейк підвищення зарплат). Тому мало тих законів, над яким ми працюємо. Має бути створена група, не на папері, а та, що запропонує не просто закон з коефіцієнтами, а якісний статус регіону, який страждає від важкодоступності, погодних умов тощо. Це можуть зробити люди, які тут живуть. 
Вислухавши всі точки зору як народних депутатів, так і очільників районних рад високогірних районів, Карпатський Форум народовладдя одноголосно прийняв Звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо вирішення життєво важливих проблем високогірних регіонів .
 
Іванна Петрусеняк та Василь Мануляк

Переглядів - 69
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: