Якщо не фінансово, то хоч неупереджено
Якщо не фінансово, то хоч неупереджено
26-09-2017
Політика

 

Наша гуцульська земля і люди, які живуть на цій землі, – найкращі у світі, але чомусь так сталося, що ці люди, такі завзяті й талановиті, не можуть жити нормально, використовуючи плоди своєї праці собі на благо. Чому це так? Відповідей на це запитання буде багато, і всі вони, в тій чи іншій мірі, міститимуть у собі якесь пояснення. Але, на мій погляд, очевидним є те, що наша влада знизу до верху не дуже має бажання проявляти якесь зацікавлення у змінах на краще. Річ у цій статті піде про Красницьку громаду, яка, насправді, багато на що заслуговує, 
але нічого майже не отримує.
 
Чому це так – невідомо, але напрошується цікава думка. За останні два роки силами громади в с. Красник зроблено чимало роботи та реалізовано багато цікавих проектів не тільки для Красницької громади, але і для цілого району, керівництво якого у своїх меседжах постійно ратує за його збереження. Крім усього іншого, багато зроблено в культурно-етнографічній сфері (це, напевне, найголовніше для цього збереження). Зокрема, організовано і втілено в життя благодійний проект «Подаруй дитині щастя» на свято Святого Миколая, і цей досвід, напевне, потрібно впроваджувати в інших громадах, підтримуючи дітей-інвалідів, сиріт та з малозабезпечених сімей. Ще організовано впродовж двох років фестиваль «Красницький ярмарок», який у районі своїми силами не проводила жодна громада. До речі, фестиваль у 2017 році набув статус міжнародного, завдяки приїзду чисельної делегації українців  Румунії. Також організовано та проведено впродовж двох років християнські табори для дітей під патронатом парафії храму Покрови Пресвятої Богородиці, активною участю членів педколективу Красницької ЗОШ та виконкому сільської ради. 
Цей досвід керівництво районної ради намагалось поширити у 2017 році в інших громадах району. Проводились літературні вечори, тематичні виставки, концерти та інші заходи, присвячені різним датам. Власними силами збудовано Співоче поле в центрі села. Красничани постійно беруть активну участь у різних фестивалях та святах міжнародного, всеукраїнського, обласного, районного значення та регулярно завойовують призові місця та гран-прі. На початку цього року делегація дітей з Красника представляла наш район на ХХІV Міжнародному фестивалі колядок та зимових обрядів українців у Румунії. Також взяли участь у Всеукраїнському фестивалі «Музичне Різдво», де зайняли перше та друге місця серед сорока учасників; в обласному святі патріотичної пісні – третє місце, районному фестивалі гуцульської співанки – перше-третє місця, у святі, присвяченому вшануванню Лесі Українки «Змагайтесь за нове життя» – перше місце, на фестивалі духовної пісні «Співаймо Господу, співаймо», фестивалі-конкурсі естрадної пісні – гран-прі, у святі «Полонинське літо» та в багатьох інших.
Запитуємо – чим нам допомогла в усьому цьому районна влада? Невже ми, жителі с. Красник, не заслуговуємо на те, щоб наші районні очільники знайшли час відвідати свято останнього дзвоника, першого вересня, звіт роботи школи, загальні збори громади? 
І найголовніше, що найбільше наболіло. Минулого року і цьогоріч Красницька громада бере участь в обласному конкурсі «Краща етнокультурна громада», переможець в якому отримує 200 тис. гривень на розвиток культури та етнічних традицій. Нюанс цього конкурсу в тому, що переможця в районі визначає районна комісія та передає на розгляд в обласну раду. Минулого року в конкурсі брали участь Верховинська селищна рада, Голівська та Красницька сільські ради. Розгляд проектів проводився непрозоро. Мені, як сільському голові, просто довели до відома, що переможцем стала Верховинська селищна рада – і крапка. Мені не зрозуміло, за якими критеріями визначено переможця. 
Громада тоді не стала виясняти ці питання, а наполегливо почала працювати над наступним проектом, сподіваючись, що в 2017 році ми вже неодмінно отримаємо підтримку. Цього року участь у конкурсі взяли Красноїльська, Замагорська та Красницька громади. Керівництву районної ради була висловлена пропозиція, щоб на розгляд конкурсної комісії були запрошені сільські голови, котрі могли б захищати проекти громади, та прозоро визначити переможця в районі. Нічого подібного знову не відбулося і переможцем названо Замагорську громаду. Ми з великою повагою ставимось до наших сусідів-замагорян та сільського голови Василя Дідушка. Ми знаємо, які чудові колективи троїстих музик та хор там діють. Але, на нашу думку, рішення районної комісії є упередженим, непрозорим та неправомірним, оскільки цей конкурс є конкурсом кращої громади, а не конкурсом кращого художнього колективу. 
Знаючі люди наперед довели до нашого відома, що шанси красничан – нульові. Якщо проаналізувати, скільки коштів державних, з області, району отримала Красницька, Замагорська й громади, що розташовані вздовж Білого Черемошу, то все стає на свої місця. Жителі сіл, що розташовані в напрямку річки Чорний Черемош, уже забули, коли проходив дорогою грейдер. В той самий час в іншому напрямку розпочато роботи з прокладання асфальту. Ніхто не зважає, що активніше розвивається зелений туризм, рафтинг, агротуризм саме вздовж річки Чорний Черемош. Крім того, розпочато роботи з реконструкції обсерваторії на г. Піп Іван. Державний кордон та застава розташовані саме в цьому напрямку. 
Напевне, прийшов час районній владі повертатися обличчям до людей та звертати увагу на ті громади, які мають бажання працювати в сьогоднішній нелегкий час та заслуговують на підтримку – якщо не фінансово, то хоч своєю увагою та неупередженістю.
______
Віталій Мартищук 
сільський голова Красника  
 

Переглядів - 28
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: