"Страшна Хода" (пам`яті жертвам Голодомору)
25-11-2013
Літературна Скриня
.jpg)
Погасла свічка і чиєсь життя
Полишило цей Світ
Від голоду і муки.
І знов чиясь Душа
Пішла у небуття,
Проклявши страшний хід
Плачем розпуки.
І гаснули свічки і знову, й знов,
І танули нові життя щомиті.
О! Господи, що звуть тебе Любов,
За що ці жертви, сльозами политі.
Вони ішли розпухлими ногами
І незчисленні строї їх були.
І скільки ніг ходило за плугами,
Щоб наситити ординські столи…
Ішли у Вічність, скроплені журбою,
Ішли у Світ, застигнувши в віках.
А дикуни знущались над Вербою,
З кривавими Хлібами на руках.
І скільки верст пройти цьому народу,
Щоб Хресна стала ця страшна хода?
Й яку ти, Боже, хочеш нагороду,
Щоб зникла в вічність дика ця орда?
Молімося за Душі убієнних,
Молімося за Душі, ще живих.
Щоб не заслали хмари знов Геєни
Майбутнє наших паростків нових!
Cтепан Паньків
Переглядів -
83
Обласні новини
18.08
15.08
День археолога
.jpg)
вологість:
тиск:
вітер: