Любов – рушій до перемоги
Любов – рушій до перемоги
18-12-2013
Політика

Єднання верховинців з тими, хто у Києві на майдані, триває.
У вівторок, хоч і був гарний сонячний день, людей, на жаль, прийшло не більше, ніж у неділю.
Віче традиційно розпочалося з молитви. А тоді Василь Мицканюк оголосив, що за неділю і понеділок верховинці зібрали 1375 грн, а всього благодійних коштів надійшло 17379 грн, з яких на підтримку київського майдану вже використано 14697 грн. Просив продовжувати збір коштів та зголошуватися бажаючих їхати до Києва, щоб замінити тих, хто там перебуває уже тривалий час, і закликав усіх до боротьби у формі мирних акцій. І Василь Миколайович, й Іван Маківничук, і Галина Богатчук поділилися свіжими враженнями від київського майдану та його духом свободи.

Іван Маківничук

Ольга ФОРДІЛЬ

Як завше, виступали священики Роман Болехівський, Михайло Магнич та Іван Рибарук, котрий закликав людей спонукати священиків району до духовної праці, до молитовної участі у боротьбі, а також, згідно розпорядження єпископа Коломийсько-Косівського Юліана, що три години дзвонити у дзвони. Оксана Чубатько у своєму виступі звернулася до жінок, яких просила і надалі надихати своїх чоловіків на боротьбу, а якщо буде треба – то й замінити їх. Ольга Форділь подякувала батькам, чиї діти вийшли на майдани. «Ви виховали справжніх патріотів, які не хочуть ні перед ким ставати на коліна, і не стануть!». Також сказала про те, що серед нашого народу завжди були зрадники, але так багато, як тепер, їх не було ніколи. Параска Романюк із с.Топільче заспівала гуцульську співанку.
Знову, як і в неділю, виступали Іван Шкіндюк, Василь Триндохір, Іван Петрук, Оксана Сусяк. Вона констатувала, що взяти участь у автопробігу зголосився тільки один власник автомобіля. Стало прикро від висновку, що напрошується: вигукувати різні гасла і заклики ми мастаки, а от коли доходить діло до чогось конкретного – то не навчились ще ми «любити Україну до глибини своєї кишені».
Те, що так давно хотілося почути, сказали у своїх виступах священик Ігор Рибенчук та викладач Прикарпатського національного університету Ірина Костюк. «Наш український народ, в основному, бореться із зовнішнім злом, а нам треба докласти зусиль і з внутрішнім злом поборотися. А це – алкоголізм, наркоманія, ігроманія, ненависть, зло, непрощення, образи. Ми завжди повинні зберігати тверезість розуму і чистоту серця – тільки із-за такої умови настануть суттєві зміни у нашому житті. Молитися треба не лише за тих, хто на Майдані, а й за нашу владу, бо енергія молитви, дія Духа Святого мають велику силу враз усе перемінити». Вона сказала також, що свободи нам треба вчитися у Ліни Костенко, котра свою поему «Берестечко» закінчує такими словами: «Не допускай такої мислі, Що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі – Немає часу на поразку!». А поразка є або в кожному з нас, або її немає. Тож, давайте, усі разом переможемо! І нехай рушієм до перемоги буде не просто, як ми звикли багатозначно й аморфно казати, любов до України, до її народу, а конкретно – до нашого ближнього, навіть, якщо він підтримує Партію регіонів. Хай духом нашої любові і внутрішньої свободи переміниться його серце! Так, як це ми бачимо у Києві, де учасники антимайдану змінюють свої погляди і з рабів чи наймитів стають вільними синами України, воїнами Світла, і починають захищати право на людську гідність.

Ірина Костюк

о.Ігор Рибенчук

Людмила Зузяк

Переглядів - 143
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: