А більший меншого тусає...
А більший меншого тусає...
11-04-2014
Політика

Ще з дитинства ми пам’ятаємо цей вислів з байки «Вовк та ягня» Леоніда Глібова. Так, на жаль, сьогодні, як у цьому творі, склалися відносини України з Росією. «Старший» брат уже «відкусив» Крим і далі зазіхає на материк. Протягом років незалежності влада України зробила все, щоб ми були у військовому плані меншими і слабшими.

На зорі незалежності віддали ядерну зброю (третю за величиною у світі), а далі – почали поступово скорочувати армію. В 1991 році 700 тисяч бійців нараховувалося в Українських Збройних Силах, мали три повітряні армії з понад 1000 бойовими літаками. Скорочення армії виправдовували відсутністю ймовірного противника і недостатністю коштів на оборону та, навіть, благими намірами, мовляв, у ІІІ тисячолітті воюють технології. Але військові технології та зброя нового покоління вартують великих коштів. Наприклад, американський авіаносець «Джордж Буш» готовий за півгодини знищити весь Чорноморський флот Росії. Українську армію скоротили до мінімуму – 125 тисяч офіцерів і солдатів. А за останні 20 років придбали всього близько 100 одиниць нової техніки. Річний бюджет армії становив не більше 2 мільярдів доларів США. Набагато чисельнішими були внутрішні війська України і їх більше фінансували. Керівництво держави для себе вбачало загрозу не ззовні, а від власного народу. Фактично, вибудовувалася поліцейська держава. Оборона, як і міцність армії, ставали другорядними проблемами.

Матеріально-технічна армійська база (хоч і застаріла) підживлювала корупціонерів. Продавали все, що можна продати. Чи не тому на початку анексії Криму Українська армія налічувала 6-7 тисяч боєздатного війська. Байдужість до армії особливо поглибилася за останні три роки. Чи це була цілеспрямована політика режиму Януковича? Чомусь керівниками армії, СБУ призначали вчорашніх громадян Росії, які все робили, щоб зруйнувати армію дотла. Дмитро Соломатін до 2005 року був громадянином Росії, зять колишнього першого віце-прем’єра Росії О.Сосковця. За спеціальністю – гірничий інженер. Наступний очільник оборонного відомства, Павло Лебедєв, військовий фінансист. І першим ділом взявся не за зміцнення обороноздатності та поліпшення фінансування, а за розпродаж земель, які належали військовим частинам. Чи можна уявити, що керівник Пентагону – розвідник чи агент впливу з Росії?

Саме через небоєздатність армії, флоту і слабку владу в Києві Росія анексувала Крим. Україна оговталась і вдалося досить швидко поліпшити матеріально-технічне забезпечення армії, її боєготовність. Усі громадяни кинулись допомагати армії. Підтримка світової громадськості і більш-менш готовність Української армії до відсічі ворогу стримали (але на який час) наступ Росії на материкові території України.

А ще ведеться серйозна економічна війна проти України. І справа не тільки в позахмарних цінах на російський газ. Варто сьогодні подбати і про підвищення професійності та забезпечення ще одного військового підрозділу – спецслужб.

Треба терміново робити висновки. Крилатий вислів: «Народ, який не годує свою армію, буде годувати чужу», – сьогодні, як ніколи, актуальний.

___________________________________________

Дмитро Кіращук

Переглядів - 158
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: