Сьогодні – Благовіщення
Сьогодні – Благовіщення
07-04-2015
Важливо знати

У православ'ї це свято входить до 12 найбільших свят року і є третім за значенням після Великодня та Різдва Христового. У Католицькій Церкві Благовіщення має найвищий статус торжества.

Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня .

В основі свята – повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси – Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського, описаного у Євангелії від Луки. Після того, як Марію заручили з Йосифом, до неї з’явився архангел Гавриїл і сказав:« Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця».

Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю».

Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься – Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові».

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжили співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважають, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля, і з неї виповзали змії, вужі й інші плазуни.

У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також усіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір'я – «щоб чули весну і самі про себе дбали».

Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її в мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви – «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив».

Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, – будеш вродливою.

Існує повір'я: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить. На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно відразу втратило свою сходову силу й ніколи не запліднилося. Не можна також підкладати цього дня яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться з них каліки.

Усе, що належить до зачинання, було обставлено суворими заборонами: Благовіщення – це свято землі, і тому, як писав проф. Грушевський, супроти нього наказувано боязкий містицизм, щоб, бува, чимсь його не споганити, не порушити.

Переглядів - 88
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: