Пікнік на… цвинтарі
28-04-2014

       – Іва, диви, єк у Провідну неділю на цвинтари файно, гробочки всі в рєдок, акуратні такі. А єка кольорова гама чічьок та віночків, єк народу багато, дівки в міні-юбках, горівки, хоч відбавляй. Боже, єка краса!

Так, Петре, краса, аж вмерти хочєтси!

Так що це: традиція, віра чи втрачені совість і гідність? Коли приходить Провідна неділя, гуцули моляться за померлих родичів ще зранку на Богослужіннях. А протягом дня уже на цвинтарі згадують померлих родичів, сусідів, друзів, колег. Дехто за чаркою самогону може «згадати» померлого, якого ніколи й не знав. Поминання померлих на цвинтарях проходить не тільки з молитвою, а й з різноманітною їжею та алкоголем. Якщо людина померла 10 років тому, чи будь-яка інша «кругла дата», тобто своєрідний такий собі «ювілей», тоді можна потрапити і на справжній храм. І тільки чуєш збоку: «Там, у Дуленчуків, бануш є, у Ілюків – самогонка моцна, у Микитчуків – холодец протухлий, а Фоминові  ніц покійного тата не уважєли, бо горівки не принесли». І ще багато чого цікавого…

Якщо це поминальна неділя, а тим паче – ще в країні не розбереш, що робиться, здається не до сміху вже. Але бачу біля чиєїсь могили компанію досить солідних чоловіків, які вже п’ять хвилин, а, може, й більше, «травлять масні кавалки». Компанія все збільшується, а сміх все стає гучнішим. Далі зустрічаю жінку, яка, як і я, шокована і не розуміє, що сталося з нашими людьми. Жінка каже: «Померлого вже не воскресити, але й не ганьбити його світлу пам’ять теж варто було б. І що це за посиденьки з випивкою на цвинтарі?». Сама жінка прийшла до своєї бабусі на могилу з лампадкою та молитвою і їй виявилось цього цілком достатньо, щоб духовно поспілкуватися з покійною. Далі – ще цікавіше: побачивши чоловіка, який був добряче напідпитку, запитую його, що він тут робить. Отримую чітку, але дивну відповідь: «Мене колєгі закликали». На запитання, що за колєгі, п’яний чоловік відповів: «мертві».

Грібки, а це неофіційна назва Провідної неділі, останнім часом стали місцем паломництва п’яничок, любителів хильнути зайвого «на халяву». Декого після бурхливого поминання можна знайти сплячим біля церковної брами. Залишки їжі люди залишають на цвинтарі, а далі банкет продовжують круки, ворони та бездомні собаки. Поліетиленові пакети та пляшки з-під пива лежать поміж могилами, та якщо першими ще ганяє вітер по всьому кладовищі, то другі будуть лежати тут ще довго.

На жаль, така тенденція спостерігається майже у багатьох селах району і це насторожує. Можливо, священикам пора задуматися над цією, дуже важливою проблемою, як і заборону на вживання алкоголю на так званих комашнях після похоронів. Беззаперечний авторитет священика зможе зробити це, адже люди прислуховуються до їхніх порад. Невже у поминальну неділю нам, крім молитви та лампадки, потрібні ще тарілки, пляшки та склянки і трапеза? Здається, що саме в цьому випадку вони тут зайві.

 

28.04.14
Час збирати каміння

Дискусія щодо доцільності пам’ятного знаку гуцульській столиці точиться вже дуже довго. Та й справді, пам’ятний знак, який встановлено в центрі Верховини не так давно за допомоги тодішньої влади, викликає в людей більше огиду, чим симпатію. Хтось називає його грудою каміння, хтось пародією, а зовсім нещодавно гість нашого району з м. Суми запитав мене: «А що це за труби?»

детальніше
25.04.14
Земля "в обороті"

Під час прокурорської перевірки встановлено, що службові особи Верхньоясенівської сільської ради, управління земельних ресурсів у Верховинському районі та відділу Центру Державного земельного кадастру, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно передали у приватну власність 2 га землі, вартістю 280 тисяч гривень.

детальніше
24.04.14
Дифіляда для Петра Шекерика-Доника (фото)

У Головах видкрили меморіальний музей відомого письменника, етнографа, культурного та громадского діяча з нагоди 125-го дня їго уродин. Велика людина, навіть через заслон вічности, освітлює дорогу другим та збирає наоколо себе тих, хто ни лиш хлібом насушним жиє. Таким для гуцулив є тай буде Петро Шекерик-Доників. Хоть родивси вин у тот чєс, коли єго ридне село Голови було видирване вид світу, через роки вин змиг прославити єго та й ридну Гуцульшіну на усий делекий світ.

детальніше
23.04.14
Верховинщина отримала нового голову РДА

Головою Верховинської райдержадміністрації призначено Ярослава Скуматчука. Відповідне розпорядження з'явилося на сайті виконуючого обов'язки Президента України 23 квітня.

детальніше
23.04.14
В Устеріках реалізовують проект з освітлення вулиці

Напередодні Світлого Воскресіння, Устеріки отримали світлий подарунок - громада реалізувала проект по освітленню вулиці села. Детальніше в інтервю Василя мануляка з головою сільської ради :

детальніше
22.04.14
Христос Воскрес!

Весняного дня, коли відцвітає верба, приходить до українців світле свято Великодня. Приходить з дитячим сміхом і кольоровими писанками. З випеченою високою паскою і дбайливо прикритим вишиттям святочним лозовим кошиком.

детальніше
17.04.14
Соборування у Ясенові

 

У переддень Вербної неділі у церкві Святої Трійці села Верхній Ясенів відбулося таїнство Єлеєпомазання. Соборування – це одне із семи таїнств, які Церква надає людям у потребі. Духовне очищення душі й тіла проводиться раз у рік і дає можливість відчути таїнства зцілення: оновлення людини через Сповідь, подяка Ісусові за єднання з Ним через Причастя святої Євхаристії і насичення силою Божественного зцілення та просвітлення таїнством святого Єлеєосвячення.
детальніше
17.04.14
Верховинці-добровольці

 

До лав резерву Збройних Сил України на добровільних засадах зголосилося вступити три мешканці Верховинщини: голошинець Василь Шкоропаняк, кривопільці Андрій Сем’ян та Анатолій Грицюк.
Чоловіки призвані і направлені безпосередньо до місця несення військової служби частини.
Для матеріальної підтримки вояків, територіальні громади сіл Голошино та Красноїлля зібрали та вислали їм по одній тисячі гривень.
детальніше
17.04.14
Кризу можна подолати – коли наше купувати

 

Ми бойкотуємо російські товари. Подібне – досить поширена світова практика, але українська ситуація унікальна своєю політичною складовою цього процесу внаслідок теперішньої агресії. «Якщо реалізація знизиться у два рази, то, фактично, зникне доцільність продавати товар», – стверджує керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, звертаючи увагу й на те, що штрих-код 460 не є єдиним підтвердженням того, що товар вироблений у Росії. На деяких російських товарах може бути нанесений штриховий код іншої країни, в тому числі України – 482. 

 

детальніше
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: