Шість днів у терміналі: боєць з Франківщини розповів про останні дні оборони Донецького аеропорту
23-01-2017

Другий рік 16 січня українці вшановують пам’ять оборонців Донецького аеропорту, яким не вдалося вийти звідти живими. Він також був в епіцентрі того пекла і вже прощався з життям. Але вижив. Він не любить слова «кіборг». Каже, так їх назвав ворог, а вони звичайні люди з силою духу. 31-річний коломиянин Василь Кузьмин розповів «Репортеру» про шість найстрашніших днів оборони Донецького летовища та життя після того. 

Пішов сам:«До АТО я працював керівником служби охорони в одному з супермаркетів у Коломиї. На Схід пішов сам, навіть повістка не приходила, — розповідає Василь. — Коли почалися військові дії, вирішили з братом і товаришами, що підемо в перших рядах. Прийшли у військкомат, написали заяви, але повістки так і не дочекався. Пішов сам». 

Василь потрапив до 80 аеромобільної бригади. У серпні 2015-го пройшов кількатижневу підготовку на Яворівському полігоні. Там саме проводили спільні з американцями та канадцями міжнародні навчання. Нині Василь каже, що отримані тоді навики дали можливість вижити в терміналі.

Після навчань на Львівщині поїхав у зону АТО. «Ми базувались в одному з міст на Донеччині. Назву краще не називатиму з міркувань безпеки. Звідти виїздили на завдання, на «нульовку», на самісінький «передок», — каже чоловік. — Ще до аеропорту довелося кілька разів бути за лінією фронту».

За плечима у Василя — три ротації у Донецьке летовище.«Перші дві були на території аеропорту, — пригадує чоловік. — Які в мене спогади? Тоді не було нічого неймовірного і незвичного. Ми мали практику ведення бойових дій, тому бої, обстріли були для нас звичною ситуацією, тим, з чим ми звикли мати справу. Гірше було під час останньої ротації, вже в терміналі». 

Коли ховаєш себе заживо

Третя ротація Василя до аеропорту почалася в ніч з 13 на 14 січня 2015 року.«До того наші хлопці заходили в аеропорт через сепарські блокпости. Їх там добре «шмонали», — каже чоловік. — Ми ж уже заходили повз блокпости. Наша група з 12 чоловіків вривалась всередину терміналу. Зайшли, зайняли позиції і тримали оборону».

 

Ситуація була надскладною. Українці контролювали лише частину першого поверху терміналу. Підвал, другий та третій поверх захопили бойовики. Василь каже, російський спецназ та чеченці. Сили противника в десятки разів перевищували чисельність наших бійців. Хлопці були в повній блокаді.

 

«На третю добу боїв з тих, хто міг далі вести вогонь, міг стріляти, залишилося тільки семеро людей. Було багато поранених, багато вбитих, — пригадує чоловік. — Поранені стікали кров’ю, але допомагали заряджати зброю. Одні заряджали, інші стріляли».

День перед тим наші військові погодились припинити вогонь на кілька годин, щоб дати можливість бойовикам забрати своїх поранених і вбитих. 

«З нашого боку це був жест доброї волі, — каже Василь. — Вони ходили повз нас, збирали тіла, грузили на «КамАЗ». З їхнього боку втрати були великі. Коли ми на третю добу попросили того самого — щоб наші приїхали і забрали поранених, аби ті не помирали від ран і втрати крові — вони цього не зробили. Багато хлопців могли б залишитися живими». 

Того ж дня, 16 січня, бійців у терміналі спробували травити газом. «Почали кидати в нас димові шашки. Багато хлопців в паніці вибігли на вулицю, щоб вдихнути свіжого повітря. З другого поверху тих, хто вибігав, розстрілювали з кулеметів, — говорить Василь. — Тоді ми передали по рації, що нам потрібна допомога. Не так сподівались на підкріплення, як на порятунок для поранених. Але до нас не можна було прорватись. Була спроба прориву. Три машини МТЛБ виїхали, дві з них були спалені їхніми гранатометами…».

Втративши надію на підмогу, хлопці почали прощатися з життям. 

«Найскладніше було себе поховати. Будучи живим, втратити життя. Варіанту, що ми вийдемо звідти живими, навіть у думках не було. Дзвонили до рідних, прощалися, — пригадує Василь Кузьмин. — Коли ховаєш себе заживо, тоді втрачається будь-який страх. Ти стаєш, як машина. Встаєш у повний ріст і починаєш стріляти. Бо коли ти помреш — зараз чи за годину — вже немає особливого значення, бо чітко розумієш, що це кінець».

Та «кіборги» встояли. Протримались ще три доби. 19 січня українським військовим таки вдалося прорватися на територію до руїн аеропорту. 

«Зайшов танк, розвернувся. Ми побігли на вулицю. Під кулями. Вибігти вдалося лише сімом, але й ті всі були поранені. Стріляли в упор. В мене три поранення: два осколкові, одне кульове», — каже Василь.

Як тоді вдалося шість днів тримати оборону,він і сам досі не розуміє: «Чесно скажу, я неодноразово ставив собі це запитання, згадував, як там усе відбувалося, але досі не маю логічного пояснення. Напевно, це сила духу. І ще, мабуть, на свята нам допомагала вища сила».

Війна тримає

 

Після аеропорту Василь потрапив до госпіталю в Дніпрі. Там його поставили на ноги. Далі була реабілітація у Львові. Після лікування чоловік ще кілька разів їздив на фронт — спершу як боєць, а потім як волонтер. «Тягне туди, чесно кажучи, навіть зараз», — зізнається він. 

За оборону Донецького аеропорту Василь Кузьмин нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Нині він очолює Муніципальну дружину в Коломиї. 

«Повертатися до цивільного життя дуже складно, — говорить Василь. — Я б сказав, що ще й зараз до кінця не повернувся. Війна тримає, сильно. Тримають спогади. Ночами буває страшно спати. Сниться термінал. І навряд воно колись забудеться. То великі йпсихологічно тяжкі події. Допомагають близькі — своїм розумінням. Допомагає робота. Головне, щоб людина не залишалась у вакуумі. Щоб робила щось корисне та правильне. Тоді відволікаєшся від гнітючих думок і спогадів, починаєш жити по-іншому». 

Джерело:http://report.if.ua

23.01.17
Викладено мозаїку двосторонньої співпраці між гуцулами та поляками

20 січня у контексті підписаної Угоди про двосторонню співпрацю Малопольського воєводства, Польща, і Верховинського району Івано-Франківської області, Україна, під якою проставили свої підписи голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк та Староста Мишьленіцкого повіту Йосиф Томал і Віцестароста Томаш Сушь, відбулася зустріч «За круглим столом» між українською та польською сторонами. У зустрічі взяли участь: з української сторони – голова районної ради Іван Шкіндюк, заступник голови районної ради Іван Маківничук, працівники виконавчого апарату районної ради, депутати районної ради, представники державних лісових господарств та підприємці-деревообробники району; з польської сторони – Йосиф Томал – Староста Мишьленіцкого повіту, Томаш Сушь – Віцестароста Мишьленіцкого повіту, Збігнєв Філічак – представник компанії «Ведзонка», Даріуш Пірзак – член Правління Торгово-промислової палати Мишьленіцкого повіту.

детальніше
23.01.17
Галинка Верховинка: "Хурделиця".

Жінка сиділа біля вікна.Вона була ,років 50 з гачком,але й плин років не стер з її очей блиску і доброти.Колись худенька ,з роками поповніла,але залишилася в душі мрійницею.
Вечоріло...За вікном падав сніг,великий,пухнастий і білий-білий...Сніжинки кружляли,тільки для них зрозумілому танці,тихесенько лягали на землю ,а на їх місці кружляли інші...І було в цьому круговерті ,щось вічне і незмінне...
Багато років назад падав такий пухнастий сніг...А вона дівча,ще й 16 не було- стояла біля вікна і любувалася снігопадом...Ні їй не було самотньо,просто вона відчула,що десь там далеко,хтось дивиться на такий же сніг.Дівчина раптом виразно побачила його очі,великі чорні .Вони усміхалися до неї...Вона різко закрила шторою вікно,та спати не хотіла...

детальніше
23.01.17
Верховина – Мисьленіце: гуцули і гуралі налагоджують співпрацю

На Верховинщині перебувала делегація Мисьленицького повіту Малопольського воєводства (Польща), яку очолювали староста Йосиф Томал та віцестароста Томаш Сушь.
Мисьленицький повіт вирішив налагодити співпрацю ще наприкінці минулого року, яка стала результатом попередніх домовленостей з українською стороною. Вона охоплюватиме стан самоврядування будівництва громадського сучасного суспільства, взаємну підтримку місцевих підприємців та інноваційне вирішення економічних питань. Сторони зробов’язались реалізувати їх у сферах культури, мистецтва, розвитку туризму, рекреації, спорті, охороні здоров’я, освіті, сільському господарстві, підприємництві.
 
детальніше
18.01.17
Люди, мені набридло імітувати сповідь: крик душі молодого священика із Галичини

Я втомився щодня промовляти слова Анафори «І сотвори ото хліб цей Пречистим Тілом Христа Твого, а Те, що в чаші, — чесною Кров’ю, перетворивши Духом Твоїм Святим…» Втомився не тому, що мені лінь чи важко, чи щось інше, а втомився від того стиду, який переважно переживаю, бо через мене, грішного, і на мій заклик приходить сам Бог, а Його… А Його тут ніхто не чекає, пишуть Версії з посиланням на Провсе.

Він дарма приходить, дарма старається, «гайнує час», «напружується», бо Він нікому тут не потрібен Таким, Яким Він Є!

Присутні чекають не Його — Бога, який є Дорогою, Правдою та Життям, а свого божка. Хтось чекає Бога, подібного до Гаррі Поттера — тобто щоб виконував бажання, якщо добре поклянчити.

детальніше
18.01.17
Увага! 18Січня на радіо "Гуцульська Столиця"-інша сітка мовлення!

18 Січня в ефірі нашого Гуцульського радіо, не буде жвавих,танцювальних та жартівливих пісень,розважальних радіопередач. Зате Ви можете чути найкращі класичні твори,повільну інструментальну музику та пісні.

18 січня 2017 року є Днем пам’яті, оскільки виповнилося 75 років з часу початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів).

детальніше
18.01.17
ХАС У НОВОМУ КЛІПІ ПРОПОНУЄ ЗАВЖДИ ЗАЛИШАТИСЬ ВІРНИМ СОБІ ТА ПАМ'ЯТАТИ БАТЬКІВСЬКИЙ ДІМ.

13-го січня 2017 року ХАС презентував свій новий кліп до пісні "Вірні собі" з дебютного альбому "#1". Головна ідея кліпу на пісню "Вірні собі" – продемонструвати глядачу життєвий шлях людини, запевнивши його у тому, що цю дорогу можна пройти не дивлячись на всі тяжкості долі, якщо не забувати, звідки твоя мандрівка розпочалася – свій батьківський дім і те, хто ти є всередині. 
Відеороботу було відзнято у Трикратах, біля Актовського каньйону у Миколаївській області. Традиційно для робіт ХАСа, працювали над нею спеціалісти студії Zamsha Production під керівництвом Ігоря Замші.
Всі актори – звичайні миколаївці, які були підібрані спеціально для цієї роботи і раніше ніде не знімалися. Головні ролі музичної міні-стрічки виконали: Максим Затилкін (хлопчик), Влад Затилкін, Артем Яцемірський, Саша Кірютін (розбишаки), Олег Стафеєв (молодий хлопець), Артур Шпаков (друг хлопця), Кароліна Миколаєва (дівчина хлопця), Паша Яковчук (атлет), Наталя Лі (мама) та Вікторія Рибалко-Бусинка (вчителька). 
детальніше
17.01.17
Шукайте "Галичину" на супутнику

з 16 січня 2017 року Обласне Телебачення "Галичина "можна дивитись і у Європі. ШУКАЙТЕ "ГАЛИЧИНУ" НА СУПУТНИКУ!Супутник - Amos-2,3; позиція - 4w; частота прийому - 10842 MHz; символьна швидкість (s/r) - 30000; поляризація - горизонтальна (H); корекція помилок (FEC) - 7/8.

 
 
 
 
 
 
 
 

 

детальніше
16.01.17
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ: «Щоб досягти справжньої незалежності, треба використовувати всі інструменти»

Напередодні Різдва Христового вкотре на Верховинщині відпочивав народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань духовності і культури Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Із Миколою Леонідовичем ми познайомилися у Києві, в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, під час проведення Конкурсу на отримання ліцензії на мовлення. Звичайно, цьому передувала не одна телефонна розмова, в якій редакція радіо просила підтримки і допомоги в юридичних і організаційних питаннях. І приємним було те, що  Микола Леонідович особисто прийшов на засідання у Національну раду, щоб нас підтримати.  Ще тоді поставила собі за ціль: якщо ми отримаємо Ліцензію – обов’язково запрошу в редакцію і візьму в народного депутата інтерв’ю. Так і сталося. І ми розмовляємо.
 
детальніше
16.01.17
Коли Бог створював ЖІНКУ. ПРИТЧА.

Коли Бог створював ЖІНКУ, він працював пізно на 6-й день. До нього зайшов АНГЕЛ і запитав: "Навіщо ти витрачаєш так багато часу на це?" ТВОРЕЦЬ відповів: "Подивися на всі специфікації, які я повинен дотримати, щоб зробити її. Вона повинна бути легкою, але не з пластику, мати більше ніж 200 рухаються частин і в той же час граціозно рухатися. Повинна виліковувати себе, коли вона хвора. Працювати по 18 годин на добу. У неї має бути тільки дві руки, але вона повинна вміти обійняти відразу кілька дітей, і вміти обійняти так, щоб пройшла будь-яка біль, будь то пораненої коліно або душа ". Ангел був вражений: "І це стандартна модель? Це ж неможливо! Занадто багато роботи на один день. Відклади її на потім ". "Ні" - сказав ТВОРЕЦЬ, "Я закінчу її сьогодні, і вона буде моєю улюбленицею". Ангел підійшов ближче і доторкнувся до ЖіНКИ. "Господь, але вона така м'яка!" "Так, вона м'яка, але я так само зробив її дуже сильною. Ти і уявити собі не можеш, що вона може витримати і подолати. Вона виглядає тендітною, але в ній величезна міць. "" А думати вона може? "- Запитав ангел. Господь відповів: "Вона може не тільки думати, але і переконувати". Ангел доторкнувся до щоки ЖІНКИ. 

детальніше
Обласні новини
25.06
25 червня 2017 року, о 11-00 год., на спорт-арені «Черемош» та на Співочому полі селища Верховина, відбудуться спортивні змагання та молодіжна розважальна програма з нагоди відзначення Дня Молоді, Олімпійського Дня та Дня Конституції України.

Програма свята

25.06
День митної служби України

23.06
На Прикарпатті знаходиться неймовірне озеро з абсолютно прозорою водою (фото)

 

вологість:

тиск:

вітер:

Музична Вишиванка?
Всього проголосували - 5