Визначено лауреатів літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка
19-09-2016

Шістнадцятого вересня відбулося засідання комісії з присудження Верховинської районної літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка.
Голова комісії, голова районної ради Іван Шкіндюк, відкриваючи засідання, сказав, що премія заснована згідно з рішенням районної ради 24 грудня 2015 року на першій сесії ради VІІ демократичного скликання з метою вшанування світлої пам’яті великого патріота і пропагандиста Гуцульщини, голови Всеукраїнського Товариства «Гуцульщина», видавця та упорядника «Гуцульського календаря», члена правління обласної організації Спілки журналістів України, багаторічного редактора районної газети «Верховинські вісті», активного громадського діяча Гуцульського краю Дмитра Михайловича Ватаманюка.
Іван Юрійович підкреслив, що дана премія є найвищою в районі відзнакою в галузі культури щодо збереження та примноження матеріальної і духовної культури гуцулів, історико-культурної скарбниці предків та популяризації автентики Гуцульщини. Премією відзначають народних умільців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, капели музикантів, музичні гурти, колективи художньої самодіяльності, пропагандистів автентичної культури та мистецтва Гуцульщини, авторів книг на гуцульську тематику про історію рідного краю, його видатних людей та легендарних борців за волю України – за вагомий внесок у збереження та примноження матеріальної і духовної культури гуцулів, розвитку духовних оберегів предківського краю.
Розглянувши та обговоривши надіслані поданння-рекомендації на здобуття премії із зазначенням вагомих заслуг кандидатів та мистецьких колективів, районна комісія визначила голосуванням трьох лауреатів премії у трьох номінаціях і прийняла наступні ухвали.
Лауреатом літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка у номінації «Матеріальна культура гуцулів» визначено заслуженого майстра декоративно-ужиткового мистецтва Гуцульщини, голову Верховинського районного осередку народних майстрів Верховинщини, члена Косівської регіональної організації Національної Спілки художників України Романа Бортейчука. Премію присуджено за заслуги в розвитку декоративно-ужиткового мистецтва Гуцульщини, вагомий внесок у збереження та примноження матеріальної культури гуцулів, за безцінні, унікальні мистецькі вироби з  різьби по дереву, які знаходяться у музеях України та закордону, вагомий вклад з відродження регіонального історико-краєзнавчого музею Гуцульщини у Верховині.
Лауреатом літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка у номінації «Духовна культура гуцулів» визначено гуцульську капелу «Черемош», керівник – Іван Мартищук. Гуцульська капела «Черемош створена у 1982 році музикантом-віртуозом, світлої пам’яті  Романом Кумликом. Цей унікальний мистецький колектив підкорив Україну та закордоння. Капела відновила свою творчу діяльність у 2013 році. Своїм автентичним гуцульським мистецтвом, колоритом запальної, милозвучної та гомінкої музики незабутніх предків  музиканти зачаровували Львів, Київ, Хмельницький та інші міста України. Постійно репрезентують гуцульське мистецтво на Гуцульщини, Прикарпатті, міжнародних гуцульських фестивалях. Премію присуджено колективу за заслуги у розвитку автентичного гуцульського мистецтва Гуцульщини, вагомий внесок у культурно-мистецьку діяльність, збереження і примноження духовної культури гуцулів.
Лауреатом літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка у номінації «Літописання історії Гуцульщини» визначено заслуженого журналіста України, члена Спілки письменників України Василя Нагірняка. Василь Нагірняк  з 1987 по 2004 роки працював на посаді заступника редактора районної газети «Верховинські вісті». З 1990 до 1992 року редагував перший демократичний часопис на Гуцульщині  під назвою «Гомін Карпат», здійснював керівництво просвітянського радіомовлення «Голос Чорногори». Упродовж п’яти років, з 1992 по 1997 роки, був головним редактором Всеукраїнського культурно-мистецького етнографічного журналу «Писанка». Історія, етнос, відродження матеріальної і духовної культури гуцулів, висвітлення діяльності видатних людей, легендарних історичних постатей Верховинського краю, борців за волю України – це були основні, головні теми, які висвітлювалися на сторінках вищеперелічених друкованих видань районного, обласного та всеукраїнського рівня.
Василь Нагірняк сказав своє вагоме слово на журналістській та письменницькій ниві. Він написав і випустив у світ чотири книги, які стали знаковим явищем у літературному, державотворчому та культурно-мистецькому процесі Гуцульщини, Прикарпаття й усієї України. Історія і відомості про культурний розвиток Карпатського краю представлено у книзі  «Стихія води і грому» – у якій постає образ сучасної Гуцульщини. У літературне полотно водяної та громової стихії вплетені глибоко історичні ниті, характерні для волелюбного і нездоланного ніким і ніколи Гуцульського краю.
Василь Нагірняк упорядкував і видав унікальну книгу «Гуцульські співанки» Романа Кумлика», який був неперевершеним музикантом-віртуозом, скрипалем від Бога, гуцульським Паганіні, заснував приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів, писав гуцульські співанки, збирав народні пісенні скарби Гуцульщини. Автор упорядкував і видав «Жибївські новелі» самобутнього гуцульського письменника Онуфрія Манчука, які можна поставити врівень із творами класика української новелістики Василя Стефаника.
Премію присуджено за книги,  які розповідають про історію та етнос Гуцульщини: авторську книгу «Стихія води і грому», упорядковані видання «Гуцульські співанки» Романа Кумлика,  «Жибївські новелі» Онуфрія Манчука та за літописання історії Гуцульщини на сторінках редагованих ЗМІ районного, обласного та всеукраїнського рівня.
Голова районної ради Іван Шкіндюк вручить кожному лауреату  літературно-мистецької премії з розвитку та популяризації Гуцульщини імені Дмитра Ватаманюка почесні відзнаки та грошові премії в розмірі 10 тис. грн. у кожній номінації.

 

19.09.16
Секретарем Верховинської первинної організації НСЖУ обрано Лесю Клим

Відбулися звітно-виборні збори Верховинської первинної організації Національної спілки журналістів України. Новим її секретарем обрано директора районного радіомовлення "Вісті Верховини" Лесю Клим, заступником – редактора газети "Верховинські вісті" Дмитра Кіращука.

До цього понад 20 років очолювала первинну організацію Заслужений журналіст України Калина Ватаманюк.

детальніше
15.09.16
У мирному житті учасникам бойових дій потрібна робота

Кожній дорослій людині працездатного віку, для впевненості у завтрашньому дні, потрібно мати роботу і достойну заробітну плату, якої вистачить, щоби, принаймні, прогодувати себе і родину. Після початку бойових дій на Сході, коли наші патріоти йшли захищати Україну, залишаючи не лише рідних та близьких, а й робочі місця, їм обіцяли, що останнє буде захищене, принаймні – це було закріплено на законодавчому рівні. Звільняти їх за «прогули» роботодавцям заборонили. Проте більшості учасників АТО доводиться бути на передовій не місяць-два, а рік і більше. І добре, якщо колишні воїни повертаються на попередні робочі місця, але багато з них до призову в армію не перебували у трудових відносинах. Та напризволяще, звісно, наших героїв не залишають. Тут на допомогу приходить держава.       

      

детальніше
15.09.16
Діє Центр надання допомоги учасникам АТО
Відбулися перші збори Центру надання допомоги учасникам антитерористичної операції, який у квітні цього року створено при Верховинській районній державній адміністрації. Згідно з Положенням, яке затвердив голова РДА Олег Лютий, Центр повинен взаємодіяти з органами влади, громадськими об`єднаннями, волонтерами, підприємствами, щоби спільно вирішувати питання лікування, реабілітації, соціального захисту та адаптації учасників АТО.
         Керівник Центру Василь Триндохір, який на зборах був головуючим, повідомив, що у нашому районі 127 учасників АТО, 4 загиблі і 1 помер після повернення з війни.
детальніше
13.09.16
«Тіні забутих предків: стежками фільму «Анничка»

Кіномистецький фестиваль

«Тіні забутих предків: стежками фільму «Анничка»  відбудеться  у столиці Гуцульщини – Верховині  29 – 30 вересня 2016 року

Ґречні гуцули, очільник влади, кінематографісти, славні українські кіноактори та гості чарівного Гуцульського краю!

З предківською гуцульською гостинністю щиро запрошуємо Вас на ІV Гуцульський кіномистецький фестиваль «Тіні забутих предків: стежками фільму Анничка», який відбудеться 29 – 30 вересня 2016 року у серці Гуцульщини – Верховині.

детальніше
12.09.16
«Мусимо домогтися, щоби зважали на наш особливий гірський статус», – запевняє голова районної ради Іван Шкіндюк.

Журналісти «Верховинських вістей» та радіо столиці Гуцульщини «Вісті Верховини» Іван Зеленчук, Людмила Зузяк та Олег Гапчук в черговий раз зустрілися із головою районної ради Іваном Шкіндюком. З часу останньої прес-конференції, яка відбулася в кінці травня, назбиралося чимало запитань, на які громадськість району хотіла би почути відповідь. Отож, пропонуємо вашій увазі нашу розмову.
-Іване Юрійовичу, як ви оцінюєте суспільно-політичну ситуацію у нашому районі? 
– Вважаю, що суспільно-політична ситуація у нашому краї задовільна. Слава Богу, у нас мир у районі. Проблемою для нас є те, що немає повної виплати заробітної плати. Поки що це найбільш відчутно у медицині. Але цю проблему ми будемо відчувати і в освіті та в інших галузях, які фінансуються з місцевого бюджету. 
детальніше
12.09.16
До 150-річчя від дня народження творця «Історії України-Руси» Михайла Грушевського.

Михайло Грушевський, учений світового рівня, прийшов на світ 16 вересня 1866 року в сім’ї ґімназійного вчителя Сергія в Холмі (тепер це — територія Польщі). Згодом виростав на Кавказі, де народилася й виросла його мати Глафіра Захарівна, котра 17-річною дівчиною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії, 30-річного Сергія Грушевського (1833-1901).
В ранні роки життя Михайло написав кілька віршів, статей та оповідань, які засвідчували про його творчі здібності. 1886-го Михайло вступає на навчання до Київського університету св. Володимира, який успішно закінчує 1890 року. В університеті Грушевський студіював під керівництвом Володимира Антоновича. Уже на третьому курсі Михайло написав досконалу наукову роботу «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века», яку 1890-го було удостоєно золотою медаллю. 

детальніше
07.09.16
Народжена грати на скрипці

Країно моя! Я -народжена грати на скрипці, 
Ростити дітей, і губитись в завалах платтІв. 
А в мене постійно наведена різкість в зіницях. 
Мені 22, а у мене в очах - сто життів. 
Бо хто,як не ми, стане в бій із ворожими лавами? 
Хай скільки завгодно повз вуха Кістлява свистить! 
Бо я на Майдані тримала твій стяг над загравами 
І права не мала опісля його опустить. 

детальніше
06.09.16
Арт-проект для побратимів та однодумців

Атовець Ярослав Будзанович прагне створити адаптаційний центр «Дзеркало» для своїх бойових товаришів. Мета проекту – влиття бійців у буденне середовище через роботу – карвінг (різьба бензопилою).Пройшовши криваві дні Євромайдану і бойові дії на сході України, Ярослав Михайлович, як ніхто інший, розуміє, чого потребують атовці. Яка саме допомога їм потрібна, щоб звикнути до мирного життя, забути чорні дні, приглушити біль втрати бойових товаришів. На думку Ярослава Будзановича адаптаційний центр «Дзеркало» – саме те, що їм потрібно!

детальніше
06.09.16
У «Сопілці» смачно і затишно

У Верхньому Ясенові, як і в більшості сіл району, діє багато закладів торгівлі, але закладів харчування майже немає. І ось нещодавно подружжя Марії та Андрія Кікінчуків вирішили відкрити магазин-кафе гуцульської кухні

–До цієї мети, – як кажуть   господарі, – ми йшли протягом багатьох років, та все на шляху були різні перепони.

Марія Миколаївна – професійний кухар. Багато весільних забав та інших святкових подій не обходилося без її працьовитих рук та майстерності у приготуванні смачних гуцульських страв.

детальніше
Обласні новини
25.06
25 червня 2017 року, о 11-00 год., на спорт-арені «Черемош» та на Співочому полі селища Верховина, відбудуться спортивні змагання та молодіжна розважальна програма з нагоди відзначення Дня Молоді, Олімпійського Дня та Дня Конституції України.

Програма свята

25.06
День митної служби України

23.06
На Прикарпатті знаходиться неймовірне озеро з абсолютно прозорою водою (фото)

 

вологість:

тиск:

вітер:

Музична Вишиванка?
Всього проголосували - 5