Атрибути гуцульського строю
13-12-2016

Атрибути гуцульського строю
Шкіряний ремінь, тобівка, порошниця – неодмінні речі повноцінного чоловічого гуцульського одягу. Придбати чи замовити ці строї можна у Дмитра БІЛАТЧУКА  з Кривополя
Шкіряні ремені ви-готовляє Дмитро Дмитрович із 90-х років, хоч перший свій виріб зробив ще перед службою в армії. Це свого роду сімейна справа, яку майстер перейняв у дідуся, бо в юні роки, навчаючись у школі у Красноїллі, частенько слідкував, як дідусь робить ремені, та отримав кілька приватних уроків від нього. Майстер запевняє, що якби у нього не було хисту до цієї справи та смикалки – нічого б не вийшло. 
– Після армії я зробив собі прес. І став самостійно виготовляти ремені, а потім – тобівки та порушниці. Приступаючи до будь-якої роботи, спочатку треба зі шкіри нарізати пасок на замовлення, а потім, за узором, набиваю прикраси: вічечки, сердечка, зірочки, – розповідає Дмитро Білатчук.
Ручна робота для майстра займає чотири-п’ять днів. У цей час, набиваючи цітки, ліва рука постійно знаходиться в напрузі, бо мусить рівно тримати шкіряний пасок, аби узір вийшов рівним. Тим часом права рука постійно в русі, і не змучується. На день доводиться попрацювати, так, зо 2-3 години підряд. Набиваючи всі прикраси (на середній ремінь іде приблизно 3 тис., на тобівки – близько 3,5 тис., порошниці – 2,5 тис.), стільки ж разів майстер перевертає шкіру, щоб прикраси загнути у спеціальні вушка. 
– Придбати повністю гуцульський одяг – це розкіш, бо перш за все люди думають про хліб, а потім уже і про одяг. Та й на все потрібний час, бо вдома – господарка, треба заробляти гроші, а виготовлення гуцульських ременів, тобівок, порошниць не приносить фінансову стабільність. Тому в перервах між іншою роботою, здебільшого на замовлення, виготовляю цей елемент чоловічого строю. Найскладніше в цій роботі – вкласти душу, бо за роки вже виробилася звичка все робити автоматично, але якщо хочеться зробити виріб кращим – треба виділити час. Кожен замовляє вироби на свій смак, – як кольорові, так і однотонні. Іноді підбирають під сорочку, – каже майстер.
У ременях, тобівках і порошницях технологія роботи, практично, однакова: нарізані шкіряні паски скріплюються та обробляються ідентично, хіба що узори різні.  
При виготовлені нижньої частини тобівки (сумки) майстер нарізує шкіру півкругами. При цьому користується давніми стандартами: висота сумки-тобівки має бути 21 сантиметр, ширина – 30 сантиметрів. Прикрашається тільки верхня частина сумки, після чого всі шматки шкіри майстер зшиває на машинці та скріплює із паском, який іде через плече – тобівка готова.
Всі деталі роботи з гуцульським строєм Дмитро Дмитрович не відкриває, бо впевнений, що майстер повинен мати свої секрети у роботі. Та разом з тим зізнається, що, працюючи над порошницею двома способами, може робити нижню форму: на металі вимальовує ескіз і потім вирізує, або у спеціальну формочку із гіпсу заливає розігрітий мосіж. Етап скріплення металу до єдиної форми та його оформлення майстер бажає залишити в таємниці.
Зовсім недавно Дмитро Білатчук на конкурсі-виставці виробів Осередку народних майстрів Верховинщини зайняв третє місце. Конкурс для майстра став новиною, як і те, що зайняв призове місце, бо на виставку в музей Гуцульщини представив стандартну роботу.
_
Іванна Петрусеняк
 

12.12.16
Підприємці на загальній системі оподаткування можуть не платити єдиний внесок за період, в якому не отримували доходів

Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, які набрали чинності з 1 січня 2015 року.

Так, відповідно до пп. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

 

детальніше
06.12.16
Топ-15 Найкращих українських новинок! Радіо"Гуцульська Столиця107.4 FM" 2016 + Відео

15 Гурт Скрябін, Злата Огнєвіч і Женя Толочний - ВодаВогонь
14  ILLARIA  -  Танець Під  Дощем
13  Оксана Пастернак -  Зима
12 EPOLETS  - Dangerous (David Guetta cover)
11  КОРИФЕЙ  - Давай-Кохай-Давай
10  RockOns  -  Я Буду Там 
 
детальніше
03.12.16
10-а окрема гірсько-штурмова бригада Сухопутних військ Збройних Сил України розширює територію своєї постійної дислокації та продовжує набір на військову службу за контрактом.

10-а окрема гірсько-штурмова бригада Сухопутних військ Збройних Сил України розширює територію своєї постійної дислокації та продовжує набір на військову службу за контрактом. Добір проводиться серед мужніх та придатних до військової служби громадян. Підрозділи бригади розміщені в м. Коломия, с. Ценжеві (під Івано-Франківськом) та Делятині. 
 
детальніше
02.12.16
Золотий почерк «Бартки-media»

Журналісти з-під Чорногори «окупували» п’єдестал турніру: п’ять золотих медалей, одне «срібло», дві «бронзи» – перше місце і кубок
Івано-Франківськ вчетверте зібрав журналістів області у спортивному манежі Національного технічного університету нафти і газу на турнір пам’яті Ореста Олексишина – голови Асоціації спортивних журналістів Прикарпаття, котрий писав і робив репортажі з таким натхненням, що, здавалось, це відчували глядачі по той бік екрану.
 
детальніше
02.12.16
Будуймо державу власним розумом і українським серцем

Місцеве самоврядування здійснюють територіальні громади сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Спільні інтереси територіальних громад представляють районні та обласні ради. Отже, наша районна рада стоїть на сторожі захисту прав та інтересів жителів селища Верховина та всіх гірських сіл і присілків.
 
детальніше
30.11.16
ВИДАТНА ГУЦУЛЬСЬКА СПІВАЧКА МАРІЯ КРЕЧУНЄК (ЧУКУТИХА)

Українознавчі наукові дослідження природи, історії та культури Гуцульщини опираються на літературні джерела, архівні документи та зібрані експедиційні матеріали, основу яких складають інтерв’ю досвідчених респондентів цього самобутнього краю. А при дослідженні нових невідомих тем доводиться покладатися тільки на народну пам’ять – усні спогади місцевих старожилів і довгожителів. На довгоживучість народної пам’яті гуцулів звернув увагу дослідників видатний польський письменник Станіслав Вінценз (1888-1971) у своїй епічній книзі про давню Гуцульщину «На високій полонині. Правда старовіку», яка була видана 1936 року в Польщі. Автор цієї книги особливо наголошує, що гуцульська народна пам’ять має феноменальну властивість довго жити: «Для давніх людей сто років було зовсім небагато, а двісті – також нічого особливого. І не тільки тому, що жили довго, а й тому, що довго жила пам’ять жива».
 
детальніше
30.11.16
Учениця Верховинської дитячої школи мистецтв Вероніка Зуб*юк перемогла на пісенному конкурсі "Зіркафест" у Києві

Минулої суботи в місті Києві у приміщенні КМДА відбувся заключний етап фестивально-конкурсного туру містами України "Зіркафест. Єдина країна 2016". У ньому взяла участь і юна виконавиця з нашого району Вероніка Зуб'юк з села Кривопілля.
За результатами змагань, виконавши пісню "Blang Page" Вероніка здобула диплом І місця в номінації "естрадний вокал" у другій віковій категорії.
детальніше
29.11.16
Другий районний фестиваль-конкурс гуцульської співанки ім.Марії Кречунєк (Чукутихи)

Другий районний фестиваль-конкурс гуцульської співанки ім.Марії Кречунєк (Чукутихи) Фото : Іванна Петрусеняк.

детальніше
29.11.16
Україна і Карпати ніколи не будуть сировинним придатком для Європи

28 листопада у залі засідань районної ради відбулося збори підприємців-деревообробників  району, в яких взяв участь голова районної ради Іван Шкіндюк. На зборах обговорено наступні питання: про роботу підприємців -  деревообробників в 2016 році і напрямки роботи  в 2017 році; про відрахування   у фонд ремонту доріг для проведення ремонту автодоріг у районі; про створення Асоціації  деревообробників району.

детальніше
Обласні новини
22.08
Проект "26 українців, що змінили історію"

тисни на фото, щоб переглянути

21.08
Увага! Оголошення!

вологість:

тиск:

вітер: