Брати на себе відповідальність – і вести за собою громаду Звіт голови районної ради Івана Шкіндюка (грудень-2015 – грудень-2016)
23-12-2016

Звіт голови районної ради Івана Шкіндюка (грудень-2015 – грудень-2016)
Проминув рік з часу першого сесійного засідання Верховинської районної ради VІІ демократичного скликання. До складу районної ради, за результатами виборів 25 жовтня 2015 року, обрано 34 депутати від семи політичних партій: БПП «Солідарність» отримала 9 мандатів; ВО «Батьківщина» – 7; ВО «Свобода», «УКРОП», «Воля» та Українська народна партія – по 4 і Народний рух України – 2 мандати.       
Відповідно за Законів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» та керуючись базовими принципами місцевого самоврядування – народовладдя, законності, відкритості і прозорості та підзвітності і відповідальності перед територіальними громадами, вважаю своїм обов’язком підбити підсумки нашої спільної діяльності за рік у районній раді.
Кожен депутат отримав розширений аналітичний звіт про основні напрямки діяльності районної ради, тому я зосереджу вашу увагу на головних пріоритетах та позитивних результатах нашої обопільної праці. За перший рік діяльності районної ради проведено 5 сесій та 10 пленарних засідань, на яких розглянуто 248 питань і прийнято 228 рішень. Районна рада затвердила 56 районних програм, які стосуються різних сфер соціально-економічного та культурного розвитку району.
Рішення районної ради та заходи районних програм спрямовано на подальший розвиток місцевого самоврядування, розвиток населених пунктів району, освіти, культури і духовності, охорони здоров’я, молоді і спорту, соціальної підтримки незахищених верств населення. Із Фонду районної ради на виконання депутатських повноважень виплачено 170 тис. грн. Депутати спрямували їх на матеріальну допомогу з метою поліпшення матеріально-побутових умов проживання та лікування громадянам – 139400 грн; на матеріально-технічне забезпечення загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, ФАПів, сільських рад – 14600 грн. Центральній районній лікарні виділено з районного бюджету 160 тисяч гривень, які використано для проведення капітального ремонту медобладнання, придбання вакцин, перевезення гуманітарної допомоги з м. Берлін (Німеччина), придбання медикаментів та виробів медичного призначення учасникам  АТО. 
Відповідно до рішень районної ради, реалізації районних програм, завдяки коштам, які  виділила районна рада з районного бюджету, а також спрямовуючи фінансові асигнування з державного та обласного бюджетів й інших джерел, які виділено завдяки сприяння та допомозі народних депутатів України Юрія Солов’я, Миколи Княжицького, Анатолія Матвієнка, керівництва та депутатів обласної ради Сергія Басараба, Миколи Ілюка, в результаті обопільної праці з райдержадміністрацією (голова Олег Лютий), вдалося виконати великий обсяг робіт у кожному населеному пункті району: встановити чи відремонтувати вуличне освітлення, здійснити будівництво, ремонт а чи реконструкцію доріг та об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури, продовжити будівництво, провести капітальний ремонт у шкільних приміщеннях, дитячих дошкільних закладах, встановити у загальноосвітніх школах, Будинках культури, клубах, ФАПах енергозберігаючі вікна, провести капітальний ремонт адмінприміщень, систем опалення, соціально-культурних об’єктів, влаштувати благоустрій на підвідомчих територіях, виконати інші важливі справи (детальний звіт щодо освоєних у 2016 році коштів на соціально-економічний та культурний розвиток селища Верховина та населених пунктів і розвиток територіальних громад буде надруковано в одному з наступних номерів газети).
Із приємністю хочу констатувати, що під час проведення нарад керівництва ради з головами депутатських фракцій, головами постійних комісій нам вдавалося спільно виробляти чіткі, узгоджені позиції щодо прийняття важливих суспільно-політичних, управлінських рішень. Під час проведення Днів депутата в районній ради ми спільно обговорювали важливі рішення і щодо фінансування об’єктів соціальної інфраструктури, і щодо питань діяльності тієї чи іншої галузі народного господарства або вирішення важливої суспільно-громадської проблеми Верховинщини. Прийняттю важливих рішень слугували також помірковані, виважені рішення і рекомендації президії районної ради. За період VІІ демократичного скликання проведено 8 засідань президії та ініційовано 13 питань порядку денного. 
 
Однією з найважливіших організаційних форм діяльності районної ради та її депутатів є робота постійних і тимчасових комісій. Практика показала, що абсолютна більшість питань, що вносилися на розгляд пленарних засідань сесій районної ради, попередньо активно обговорюються на засіданнях постійних комісій районної ради. Це, у свою чергу, дало можливість конструктивно і злагоджено ухвалювати рішення з питань, що розглядаються на пленарних засіданнях.
З перших днів роботи районної ради VІІ демократичного скликання керівництво і депутати ради приділяли велику увагу захисту прав та інтересів учасників АТО на сході України, вірніше – учасникам російсько-української війни. Саме так потрібно називати жорстоку агресію ворога-окупанта, який вкотре посягнув на святе – українські землі. Одразу ж створено постійну комісію районної ради з питань захисту прав учасників і ветеранів АТО на сході України та їх сімей, яку очолила депутат Ольга Соломійчук й організувала належну її роботу. 
Для надання матеріальної допомоги учасникам АТО та членам їхніх сімей, а також сім’ям, члени яких загинули під час АТО, затверджено дві районні програми з підтримки учасників бойових дій, осіб, які перебувають чи перебували у складі добровольчих формувань, що утворилися для захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, та інших громадян, які залучалися і брали безпосередньо участь в АТО в районах її проведення, воїнів ОУН-УПА та учасників бойових дій на території інших держав. На реалізацію цих програм районна рада виділила кошти з районного бюджету (360 тис. грн), які розподілено учасникам АТО та членам їх сімей відповідно до поданих заяв.
Всебічну і постійну допомогу в забезпеченні всім необхідним наших військових у зоні АТО надавали як безпосередньо жителі району, так і підприємства, установи та організації, загальноосвітні школи, громадськість краю. Посильний вклад у забезпечення верховинців засобами захисту та продуктами харчування надавали ГО «Самооборона», волонтери Верховинщини тощо. Волонтерські групи району постійно відвідували бійців-земляків, які несуть службу в Донецькій та Луганській областях.     
Районна рада не залишила поза увагою і ветеранів районної станиці Братства вояків УПА Карпатського краю, подбавши і про їх соціальний захист, збільшивши до 500 гривень розмір щомісячної матеріальної допомоги. 
Пільгові категорії населення отримали також нашу суттєву підтримку щодо придбання лісосировинних ресурсів. 1 квітня 2016 року на ІІІ сесії районної ради прийнято рішення про забезпечення лісосировинними ресурсами пільгових категорій населення. Згідно з цим рішенням створено тимчасову комісію районної ради з реалізації лісосировинних ресурсів для потреб пільгових категорій населення і забезпечено її роботу. ДП «Верховинський лісгосп» (О. Александрову), ДП «Гринявський лісгосп» (Р. Стефанюку)  рекомендовано реалізовувати для потреб пільгових категорій населення дрова паливні та деревину для індивідуального ремонту і будівництва; реалізовувати пільговим категоріям населення деревину для забезпечення потреб фермерських господарств і соціальної сфери за пільговими цінами з рентабельністю не вище одного відсотка. Верховинському районному лісгоспу – дозволено реалізувати для потреб пільгових категорій населення до двох відсотків лісосічного фонду за пільговими цінами з рентабельністю не вище одного відсотка. Згідно з рішенням комісії вирішено надати заявникам з числа пільгових категорій населення 592 м куб. пільгового лісу та 47 м куб. паливних дров. 
У центрі уваги депутатського корпусу завжди на порядку денному були питання та проблеми загальнорайонного характеру. Перш за все, це незабезпеченість коштами на виплату заробітної плати працівників бюджетних установ – системи освіти, охорони здоров’я, ряду сільських рад; з питань дорожнього господарства та будівництва і капітального ремонту доріг; з питань лісокористування, санітарно-екологічного стану та землекористування у районі; з питань державного регулювання у сфері енергетики; з питань адміністративно-територіальної реформи; з питань, які спрямовувались для поліпшення життєдіяльності жителів району та інші. Реагуючи на виклики та намагаючись вплинути на позитивне їх вирішення, районна рада прийняла 42 звернення з вищенаведених проблемних питань, які направлено вищому керівництву держави, народним депутатам України та керівникам парламентських фракцій і комітетів, керівникам області та районних організацій і установ. 
Розвиток і зміцнення позицій місцевого самоврядування – головний пріоритетний напрямок діяльності районної ради VІІ демократичного скликання. А для цього під час процесів децентралізації органів державної влади та реформування місцевого самоврядування необхідно зберегти Верховинський район, як і інші гірські райони, як окремі адміністративно-територіальні одиниці. Ми повинні розвиватися комплексно, у теперішніх межах, оскільки маємо особливі умови господарювання, які налагоджували мудрі предки століттями. Комплексний розвиток гірських територій бачимо тільки в єдиних адміністративно-територіальних одиницях, тому вимагаємо зберегти наші гірські райони незалежно від кількості об’єднаних територіальних громад всередині їх. Карпатський Форум народовладдя вимагає збереження існуючого адміністративно-територіального устрою гірських районів України, збереження мережі соціально-культурних установ та збереження представництв центральних органів влади з прямим підпорядкуванням обласним структурам центральних органів влади, а також прийняття Закону «Про внесення змін до Закону «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку).
Районна рада стала координатором цих важливих суспільних процесів у Карпатському регіоні. Започаткувавши проведення у Верховині Карпатського Форуму народовладдя, розвинувши його ідею та згуртувавши і об’єднавши гірські регіони України на другому Карпатському Форумі народовладдя у с. Воловець Закарпатської області, донесено ідеї та спільну позицію гірських районів України до Голови Верховної Ради Андрія Парубія на зустрічі з головами районних рад гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей у селі Плав’я Сколівського району на Львівщині. В результаті спікер парламенту виступив за державну програму розвитку Українських Карпат.
Районна рада сказала своє вагоме слово і щодо виключно добровільного об’єднання громад при формуванні Перспективного плану об’єднання територіальних громад області. Ми стали на захист Устеріківської громади щодо її права на вибір у складі будь-якої об’єднаної громади чи розвиватися як окрема самостійна громада.
На подальший розвиток сільських громад суттєво впливають залучені фінансові ресурси проектів та програм розвитку місцевого самоврядування та проектів ПРООН. У грудні завершився шостий обласний конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Переможцями конкурсу від району стали Верховинська селищна рада, Стебнівська, Перехресненська та Замагорська сільські ради, які реалізували 5 мікропроектних пропозицій, загальна сума яких складає 744 тис. грн, а саме:
– Верховинська селищна рада реалізувала проект «Енергозберігаючі технології – металопластикові вікна для школи-інтернату» (заміна вікон у школі) – на суму 160 тис. грн; районний бюджет – 15 тис. грн.
– Стебнівська сільська рада завершує реалізацію проектів «Капітальний ремонт будинку спеціалістів та благоустрій території довкола будівлі в селі Стебні» (ремонт адмінприміщення), «Будівництво огорожі кладовища та благоустрій території в селі Стебні за ініціативою та участю сільської громади» (встановлення огорожі кладовища) на суму 320 тис. грн, з районного бюджету виділено 60 тис. грн;
– Перехресненська сільська рада реалізує проект «Здорові діти в «Дивокраї» – щастя і радість у рідному краї» (встановлення дитячого майданчику) – 134 тис. грн, з районного бюджету – 13 тис. грн;
– Замагорська сільська рада завершує реалізацію проекту «Капітальний ремонт (запровадження енергозберігаючих технологій) Замагорського сільського клубу та благоустрій довкола клубу» (ремонт клубу) – 141 тис. грн, з районного бюджету – 18 тис. грн.
Переможцями VІІ конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування визнано Верховинську селищну та вісім сільських рад району: Стебнівську, Перехресненську, Красноїльську, Красницьку, Довгопільську, Голівську, Криворівнянську, Замагорську.
Реалізація конкурсу дозволяє місцевим радам шляхом участі у конкурсі залучати кошти обласного та районного бюджетів на вирішення проблемних питань розвитку територіальних громад. Громади отримують реальний результат і, як наслідок, готові включитися у роботу з підготовки проектів для участі в наступному етапі обласного конкурсу.
Станом на 1.10.2016 року в районі функціонують чотири Організації Громади, які  співпрацюють із Проектом ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – IIІ» – с. Перехресне, с. Устеріки, с. Ільці, с. Білоберізка та впроваджують чотири мікропроекти: 
– с. Перехресне: «Енергозберігаючі заходи в ДНЗ «Дивокрай» (утеплення внутрішніх стін, заміна вікон та дверей),вартість проекту – 190998 грн., у т. ч. 40 тисяч з районного бюджету, проект завершено; 
– с. Устеріки: «Інноваційні енергоефективні заходи вуличного освітлення с. Устеріки. Реконструкція існуючої мережі з застосуванням ВДЕ»), вартість проекту – 509019 грн, у т. ч. – 50 тис. грн з районного бюджету, ведуться будівельно-монтажні роботи; 
– с. Ільці: «Реконструкція ФАПу села Великий Ходак Ільцівської сільської ради», вартість проекту – 362519 грн., у т. ч. 40 тис. грн з районного бюджету, проект завершено, готується фінальний звіт; 
– с. Білоберізка:  «Інноваційні енергоефективні заходи з вуличного освітлення в с. Білоберізка. Реконструкція існуючої мережі з застосуванням світлодіодних ламп», вартість проекту – 307753 грн, у т. ч. 40 тис. грн з районного бюджету, проект завершено. 
Верховинська районна рада бере активну участь у державотворчих процесах, утвердженні гуманістичних принципів, високої моралі, національної самосвідомості та патріотизму, сприяє розвитку позитивних тенденцій у культурно-духовній сфері суспільного життя Гуцульщини та Прикарпаття. 
Увесь депутатський корпус ради проявляє велику активність у суспільно-політичному житті, національно-духовному відродженні краю. Протягом звітного періоду депутати райради брали безпосередню участь у проведенні культурно-мистецьких, духовно-патріотичних, освітніх, літературних та просвітницьких заходів та акцій у районі. Магістральним напрямком нашої роботи в культурно-духовній царині є збереження предковічних традицій та звичаїв гуцульського етносу, забезпечення розвитку творчого потенціалу та культурного простору.
У контексті районної Програми проведення культурно-мистецьких заходів, яку затвердила Верховинська районна рада та забезпечила фінансуванням, проведено ряд цікавих духовно-просвітницьких заходів. Це, зокрема: районне театралізоване свято «Гуцульська розколяда»; І районний фестиваль-конкурс духовного співу «Співаймо, Господу, співаймо»; гуцульське народне дійство «Полонинське літо-2016»; відродження та проведення величного і славного в минулому традиційного свята вшанування працівників лісового господарства району «Карпатське свято лісоруба»; ІV кіномистецький фестиваль «Тіні забутих предків: стежками фільму «Анничка»; ІІ районний фестиваль-конкурс гуцульської співанки імені Марії Крєчунєк (Чукутихи).  
Народні аматорські колективи демонстрували автентичне гуцульське мистецтво в обласних фестивалях «Арканове коло», «Родослав», «Карпатський простір» в Івано-Франківську та Міжнародному гуцульському фестивалі у Рахові.
Районна рада та її депутатський корпус в основу розвитку культури та мистецтва Верховинщини та Гуцульщини в цілому ставлять популяризацію та розвиток гуцульського автентичного мистецтва, зокрема гуцульської співанки, народного танцю, гуцульських звичаїв, традицій тощо.
У звітному періоді районна рада здійснювала цілеспрямовану роботу в напрямку розвитку міжнародного співробітництва, зокрема участі у проекті прикордонного співробітництва «Місцевий розвиток та передумови відкриття пункту пропуску та будівництва автодороги через румунсько-український кордон в межах населених пунктів Шибене (с. Зелене) та Поеніле-де-Суб-Мунте (Румунія)». В межах проекту розроблено Стратегічний план розвитку Верховинського району та Рущанської долини повіту Марамуреш. 
12 лютого ц. р. в залі засідань районної ради відбулася зустріч з генеральним консулом Румунії в місті Чернівці Елеонорою Молдован з метою обговорення співпраці між Верховинським районом – етнографічним центром Гуцульщини та Республікою Румунія, а також всесторонньої підтримки на міждержавному рівні у напрямку транскордонного співробітництва. В результаті зустрічі налагоджено транскордонне співробітництво, тісні, добросусідські взаємини між двома країнами, оскільки протягом історичного розвитку країн-сусідів відносини було згорнуто.
16 березня ц. р. в м. Солотвино відбулася тристороння зустріч з метою вивчення питання міжнародної співпраці та підготовки проектів Євросоюзу з партнерами щодо транскордонної співпраці – румунською стороною та представниками Закарпатської і Чернівецької областей. В результаті проведеної зустрічі сторони прийняли рішення про прийняття Звернення районною радою та повітом Марамуреш відповідно до урядів України та Румунії щодо будівництва автодороги та відкриття пункту пропуску через румунсько-український державний кордон в районі с. Шибене та Поєніле-де-суб-Мунте. 
11 квітня 2016 року в с. Нижня Апша, що на Закарпатті, відбулася зустріч представників музеїв прикордонних територій України та Румунії. У результаті зустрічі висунуто й обговорено пропозиції та ідеї майбутнього проекту, в якому взяли активну участь всі учасники делегацій прикордонних областей. Верховинці також висловили своє бачення проекту та запропонували його назву: «Культурно-митецька спадщина транскордонних територій України та Румунії».
23 квітня 2016 року на запрошення голови РДА Ізмаїльського району на Одещині Валентини Стайкової та голови екологічного проекту Олега Дімова я разом зі своїм радником  та представником молодіжного громадського центру «Еталон» Лесею Аронець взяли участь у засіданні «круглого столу» на тему: «Екологічні проблеми Придунайського регіону і шляхи їх вирішення». На цьому заході розглядали проблеми навколишнього середовища, обговорювали пропозиції щодо вирішення існуючих проблем та налагодження німецько-української співпраці. 
На запрошення генерального консула Румунії в Чернівцях Елеонори Молдован та консула Ауреліана Руджіна 1 грудня мені разом з представниками районної ради та делегації області випала честь взяти участь в урочистих заходах з нагоди Національного Дня Румунії.
 
Я сьогодні звітую про діяльність районної ради з великою приємністю і надією. З приємністю тому, що знайшов однодумців і тих людей, які дійсно добре розуміють сьогоднішні виклики і проблеми, готові підтримувати нас, разом з нами вирішувати проблемні питання й надавати вагому допомогу. 
Перш за все, до таких однодумців і представницьких осіб держави та уряду, які готові допомогти у розвитку Верховинського району, я відношу: голову Верховної Ради Андрія Парубія, Віце-прем’єр-міністра Іванну Климпуш-Цинцадзе, міністра освіти і науки  Лілію Гриневич, заступника міністра освіти і науки Павла Хобзея, міністра інфраструктури Володимира Омеляна, голову Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Миколу Княжицького, народних депутатів Анатолія Матвієнка, Михайла Довбенка, Володимира Шкварилюка, Юрія Бабія, Олега Березюка, голову обласної ради  та першого заступника Олександра Сича і Василя Гладія, голову облдержадміністрації Олега Гончарука, депутатів обласної ради Сергія Басараба, Миколу Ілюка та інших. Щире спасибі вам за допомогу, розуміння і вирішення важливих, доленосних питань з розвитку Верховинщини.
Я щиро дякую за вагому і конструктивну працю депутатському корпусу районної ради, керівникам установ та організацій, представникам громадськості та засобів масової інформації. Маю велику надію на обопільну працю і в майбутньому.
*** 
Проминув лише один рік нашої спільної праці. Нам вдалося разом зробити чимало, а це завдяки тому, що ми були єдині і віддавалися сповна нелегкій праці для розвитку нашого рідного Гуцульського краю. 
Попереду – чимало нових викликів і випробувань. Проте вірю, що в нас усе вийде. Я беру на себе велику відповідальність зреалізувати спільно з вами наші нелегкі, але такі потрібні горянам і рідному краєві доленосні завдання. Я беру на себе відповідальність – і готовий вести далі за собою громаду. 
Іван Шкіндюк.
 

23.12.16
Каменяр в Ільцях

Це не випадковість, що у 2016 році ми відзначали два ювілеї з дня народження визначних людей: 160 літ Івана Франка та 165-річчя Теофіля Кисілевського. Будучи майже ровесниками, вони були знайомі, ймовірно, багато років, що задокументовано в «Пропам’ятній книзі туристів» Теофіля Кисілевського, яку писали колективно протягом майже трьох десятиліть в Ільцях. Жителі Ільців гордяться, що геній українського духу Іван Франко навідував школу-оселю Теофіля Кисілевського, ходив класами, подвір’ям, любувався красою природи, облагородженою копіткою працею – шкільним дендрарієм, що налічував сотні рослин.
 
детальніше
20.12.16
ЖАХ! Місто Алеппо, до і після російської "ДОПОМОГИ"!

Фотофакти! Що росіяни та урядова армія,зробили з містом Алеппо в Сірії! 

Усі жахи війни на фото! 

Щоб Ти , здох Путін!!!

детальніше
20.12.16
«Піккардійська терція» і Оксана Муха заспівали із нацгвардійцем Зиновієм Медюхом сучасну колядку про АТО

Дуже сильно! Душу вивертає! Слава Україні! Слава Героям! Слава таким артистам та виконавцям!
Та Молитва на РІЗДВО,збереже його в АТО 
І Оленка зачекалась, свого ТАТА
Миколаї всі святі,поверніть його мені
І не треба більш нічого дарувати 
НЕЙМОВІРНА РІЧ! 

Колядку «Молитва на Різдво» нацгвардієць Зиновій Медюх написав торік перед Різдвяними святами, коли повертався із передової у рідний Стрий, що на Львівщині. «Їхав додому і думав про всіх тих хлопців, які залишаються захищати нашу землю і при мінус 10-20 градусів, у той час, коли на мирній території усі родинами збираються за святковими столами, – пригадує воїн-бард. – Їм, у першу чергу, ця пісня і присвячується».

детальніше
20.12.16
Подарунки від Святого Миколая та щедрівки – підопічним відділення терцентру в Красноїллі

19 грудня, в День Святителя Миколая голова районної ради Іван Шкіндюк та працівники виконавчого апарату районної ради спільно зі щедрівною групою викладачів Верховинської дитячої школи мистецтв завітали до відділення стаціонарного догляду терцентру для постійного або тимчасового проживання громадян в с. Красноїлля.

детальніше
19.12.16
Миколай, прийшов до нас!

В ніч на Миколая,сам Миколай завітав до храму Божого "Пресвятої Трійці" УГКЦ у Кривополлі. Миколай запросив до храму місцевих діток,які розповідали йому віршики та співали пісні і колядки. Серед діточок,був і наймолодший хлопчик - Орестик ,якому всього 2 рочки! Отримали того вечора свої подарунки і рідні дітлахів і сам отець Тарас Пеленьо. 

детальніше
17.12.16
У понеділок, 19 грудня, на вас очікує сюрприз від радіо «Гуцульська столиця 107,4 FM».

У понеділок, 19 грудня, на вас очікує сюрприз від радіо «Гуцульська столиця 107,4 FM». Із 11.00 до 22.00 ефір радіо буде присвячений дню святого Миколая. А це, відповідне тематичне музичне наповнення, цікаві оповідки і, звичайно, привітання.
Якщо ви хочете поздоровити свого Миколу на хвилі нашого радіо, надсилайте вітання на електронну адресу vistiradio@ua.fm та в соціальну мережу «VK» (vistiradio). Воно обов’язково прозвучить у понеділок, 19 грудня, в ефірі «Гуцульської столиці».
детальніше
17.12.16
РОСІЙСЬКА ДИСКОМФОРТНА.

Я не громадський діяч і, тим більше, далекий від політики. Моє основне зацікавлення література. Довкола неї й будується вся основна діяльність. Все інше мене мало цікавить і стосується. Але інколи бувають такі неприпустимі речі, які торкаються мого соціального комфорту. Виправлення цього – той час, який витрачається не на улюблене заняття. Але його конче треба витратити, щоб могти займатися улюбленим.

детальніше
16.12.16
Гуцули на кухні У видавництві «Тиса» побачила світ книжка кулінарних рецептів косів’янина, журналіста і краєзнавця Петра Гавуки та львівської журналістки і краєзнавця Олени Масляник «Гуцульська кухня».

У видавництві «Тиса» побачила світ книжка кулінарних рецептів косів’янина, журналіста і краєзнавця Петра Гавуки та львівської журналістки і краєзнавця Олени Масляник «Гуцульська кухня».
Це повноколірне 130-сторінкове видання пропонує рецепти найпопулярніших гуцульських народних страв, які пройшли «випробування» віками. У них поєднані особливості традиційної карпатської кухні, а також народів-сусідів гуцулів та сучасної української кухні.
Як зазначають у передмові автори, у всі часи страви національної кухні вбирають у себе дух і характер народу, який їх створив, відбивають стиль його життя. У цьому можна переконатися, коли приїхати в Карпати – гори прості у своїй величі, суворі й щедрі водночас, як і люди, які живуть тут. 
 
детальніше
16.12.16
Рухайся, як …Франко! На Прикарпатті відновлюють шведську руханку, яку колись започаткував в Україні син Каменяра – Петро

На Прикарпатті відновлюють шведську руханку, яку колись започаткував в Україні син Каменяра – Петро
Під керівництвом президента фізкультурно-спортивного товариства «ДІР Академія» Василя Козака у школах Івано-Франківщини практикують унікальну методику викладання гімнастики, яку сто років тому розробив Петро Франко. Семихвилинну руханку, яка відновлює сили, покращує кровообіг, нормалізує серцебиття, піднімає рівень гемоглобіну та зміцнює імунітет, провели і для школярів Верховинських ЗОШ І-ІІІ ст. та школи-інтернату. Супроводжувався майстер-клас відео-уроками, після яких учні повторювали продемонстровані вправи.    
 
детальніше
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: