Самореалізація по-верховинськи
19-02-2016

 

Третьокурсник юридичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Дмитро ШКРІБЛЯК створив на Верховинщині громадське об’єднання «Молодь нової епохи», що покликане скерувати молодь у правильне русло. Значним досягненням об’єднання на початковому етапі є створення своєї філії у Коломийському районі.
 
У зв’язку із чим виникла ідея створити громадське об’єднання «Молодь нової епохи»?
– Я декілька разів ловив себе на думці, що нашій молоді немає де подітися. І постійно думав, як це питання можна вирішити. Потім додумався, що слід самому щось робити: якщо не я, то ніхто мені не допоможе. За ніч написав мету організації, її принципи, почав працювати над документацією, щоб усе було офіційно та законно. Так утворилася «Молодь нової епохи», що працює суто на добровільних і громадських засадах.
– Із чим пов’язана така назва? І взагалі, яка мета об’єднання?
– Назва така тому, що ми народилися уже за Незалежної України, а це – вже нова епоха, і тому на установчих зборах ми вирішили затвердити саме цю назву.
Що стосується другого питання, то організація має на меті виховний характер молоді: влаштування різних дозвіль, проведення свят, заходів, відстоювати права членів нашого об’єднання, а їх уже 324. Все це для того, щоб молоді люди, віком до 35 років, мали шанс самореалізуватися.
– «Молодь нової епохи» функціонує вже кілька місяців. За цей час які заходи ви організували?
– Перша акція – прибирали міський парк 10 жовтня. Це був перший наш організаторський досвід, хоч і не зовсім вдалий. Ми хотіли зробити толоку й подивитися, чи активні в нас люди. І вийшло так, що прибирали самі організатори: Роман Цимбалюк, Ростислав Ватаманюк і я. Ми тоді зробили все, що хотіли, переступили ту сходинку та пішли далі. Люди побачили, що ми насправді щось робимо, і почали додаватися в нашу спільноту в соціальних мережах та долучатися до запланованих заходів. 
Була ще акція до Дня святого Миколая: діти малювали і три переможці – Єлизавета Зумер, Софія Бариляк та Юля Зрайко відвідали театр кіно «Л’юмєр» в Івано-Франківську. 
Наступна наша акція – масове купання на Водохреща. Ми забезпечили людей гарячим чаєм і все пройшло в святковій атмосфері. 
А нещодавно ми долучилися до Всеукраїнської акції «Україна Єдина». Дуже приємно, що наш флешмоб підтримало радіомовлення «Вісті Верховини».
– А зараз над яким проектом зайнята організація?
– От зараз працюємо над організацією турніру з міні-футболу на Кубок пам’яті бійця АТО Миколи Ткачука. Плануємо на цьому турнірі  представити десять команд. Наразі зголосилися брати участь: Гуцулики, Віпче, Красник, Писаний камінь, Фаворит, Centr, Winners. Зареєструватися можна до 22 лютого, а вже 27-го стартує турнір. Для участі команди повинні зробити внесок 200 гривень, які передамо родині загиблого. А учасників чекатиме перехідний кубок і грамоти. 
Щодо майбутніх планів, то в нас їх багато. На установчих зборах ми затвердили, що точно хочемо проводити молодіжні вечірки, а на День Незалежності плануємо масове сходження на Говерлу. Ідеї зароджуються спонтанно, і як виникає цікава – одразу її розкручуємо.
– Цікаво, як ви повідомляєте молодь про акції та збори організації?
– У Верховині всі знають чудово один одного. І я, наприклад, гуляючи з друзями, пропоную їм взяти участь у заході, а вони, у свою чергу, розповідають про цю акцію іншим знайомим. Та в основному наша  цільова аудиторія «сидить» у соціальних мережах і там ми спілкуємося, опубліковуємо статті, репостимо новини – і так розширюємося. 
Оскільки в нас офісу як такого немає, тому місця установчих зборів постійно різні. Та ми про них за два тижні повідомляємо і будь-хто може приєднатися до нас, запропонувати щось своє.
– Кажуть, самокритика – це хороша річ, тому, на твою думку, потребує Верховинщина «молоді нової епохи», чи ні? 
– Я впевнений, що ця організація нам потрібна. Ви зараз можете запитати кожного перехожого, де молоді люди можуть ввечері провести своє дозвілля – всі замисляться. От був нічний клуб – усі ходили туди, зараз закрили... І від цього не по собі робиться, тому наше завдання зробити так, щоб молодь мала куди себе скерувати.
У нас уже є хороший здобуток – філія у Коломийському районі, якою керує мій друг. На меті ми маємо розширитися у всій області, будуючи разом Європейську державу.  
 
Іванна Петрусеняк

 

19.02.16
Духовне Слово.

 Четверта Заповідь Божа гласить: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй, і роби в них усі діла твої: день же сьомий, субота – Господу Богу твоєму». У цей день люди прославляли Бога, віддавали йому славу і чинили діла милосердя. 

У часи Старого завіту святим днем була субота – день спокою, як записано в книзі Вихід: «щоб спочив віл твій і осел твій і заспокоївся син раби твоєї і прибулець» (Вих. 23;12). Люди обраного народу в цей день повинні були йти на священне зібрання (Лев. 23;3), щоб приносити жертву Господу (Лев. 23;8). Якщо людина не вшановувала цього, їй загрожувало покарання аж до смертної кари. 
У такий спосіб відбувалося формування обраного народу, який мав стати спільнотою, з якої народиться Спаситель світу. Жорсткість була обумовлена дуже низьким рівнем моралі і духовної свідомості людей... три з половиною тисячі років тому.

детальніше
18.02.16
КВІТКА З РОДИННОГО ДЕРЕВА ЗАКЛИНСЬКИХ

Цього року минає 100 років від дня народження Олени Ґердан-Заклинської (1916-1999) – визначної української танцівниці, хореографа, поетеси, художниці, яка народилася на Гуцульщині, спеціалізовану освіту здобувала у Львові, Празі, Відні, а згодом виховала покоління танцюристів у різних середовищах української діаспори Канади і США. 

детальніше
16.02.16
І задзвеніла на всі гори музика великого Маестро

                                                                                                                                                                                                          Гуцульська музика – це наше життя.

Музика – це все, без музики

нічого не обходиться.

Музику треба любити.

 

      Роман Кумлик

 

 

 

 

 

 

 У столиці Гуцульщини – Верховині на свято Стрітення Господнє відбулася презентація книги «Гуцульські співанки» Романа Кумлика, яку упорядкував заслужений журналіст України Василь Нагірняк. До книги увійшли найвідоміші авторські співанки та співанки, зібрані й записані Романом Петровичем на Гуцульщині. Лунали музики від перевалу до перевалу – чути було аж у Косові, як капели гуцульських музикантів вигравали гуцульські мелодії Великого Вчителя, славного Маестро, музиканта-віртуоза Романа Кумлика. Зал був переповнений шанувальниками, друзями, колегами, учнями музиканта, гостями звідусіль,  які любили, люблять і завше пам’ятатимуть чарівника гуцульських струн, незрівнянного артиста, чудового друга та просто хорошу людину.

детальніше
15.02.16
Досить часто активну участь у визвольній боротьбі Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії брали цілі родини — батьки і діти, брати і сестри, чоловіки і дружини.

Досить часто активну участь у визвольній боротьбі Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії брали цілі родини — батьки і діти, брати і сестри, чоловіки і дружини. Подібних прикладів є сотні, а може, й тисячі. До таких належать і брати Дмитро та Володимир Сойки, родом із с. Селиська Пустомитівського району Львівської області. Щоправда, серед вихідців із Лемківщини, де ті відзначилися у складі відділів УПА, їхні імена залишаються невідомими.
Дмитро Сойка народився 6 листопада 1917 р. Закінчив 4 класи народної школи, працював на господарстві. Молодший брат Володимир, народжений 22 березня 1922 р., після 7 класів народної школи здобув фах шевця. У 1938 р. Дмитро став членом ОУН, відтак служив V польській армії в 22-му полку кавалерії. За завданням Організації у 1941 р. вступив до української поліції у Львові. Гам служив також і брат Володимир. У липні 1944 р. обоє зі зброєю залишають службу німцям і переходять в УПА на Закерзонпі.

детальніше
14.02.16
Для мене танці - це рух,а рух – це життя

Вона надзвичайно харизматична та енергійна. Завдяки танцю ця молода красива дівчина забуває про проблеми, знімає будь-який стрес та втому, покращує самопочуття та настрій. Знайомтесь: керівник аматорського танцювального колективу «Черемош» Юлія Смолинець. 
 
детальніше
14.02.16
Генеральний консул Румунії п. Елеонора Молдован започатковує співпрацю Верховини з Європейським Союзом
 12.02.16 року, в залі засідань Верховинської районної ради відбулася зустріч з генеральним консулом Румунії в м. Чернівці Елеонорою  Молдован  голови районної ради Івана Шкіндюка, депутатів районної ради, голови райдержадміністрації Олега Лютого, селищного та сільських голів, керівників підприємств, установ, організацій, представників громадських об’єднань, засобів масової інформації.
детальніше
13.02.16
Учасниця №2

Учасниця №2 
Kонкурс фотосвітлин 
«Героями» фото мають бути дівчата віком від 15 до 25 років. До участі у конкурсі запрошуються мешканки Верховинщини. Від однієї учасниці приймаються не більше 3-х фото.
Вимоги до фото:
• обов’язково наявність у кадрі однієї особи (дівчина) без ознак еротичного характеру;
• усміхнена і колоритна зовнішність;
• короткий підпис до фото: ім’я, вік, місце проживання, заняття, хобі тощо (3-4 речення);
• технічні вимоги: цифровий формат (JPEG, TIFF), максимально висока роздільна здатність (мінімум – 300 dpi);
• вертикальна орієнтація фото;
• контактний телефон.
На конкурс не приймаються:
• фотографії, невідповідні тематичним вимогам;
• фото низької якості, з дефектами і високим ступенем стиснення; підписами, логотипами, рекламою.
Відправляти фото потрібно 
на e-mail: ver.visti@gmail.com
або заносити у редакцію «ВВ»
за адресою: вул. І. Франка, 107 (каб. № 1).
Проголосувати за фото можна буде, вирізавши купон із газети, і занести у редакцію «ВВ», чи надіслати поштою на адресу: 78700, смт Верховина, вул. І. Франка, 107 (з поміткою «Фотоконкурс»).
Конкурс проводитиметься 
з 1 лютого 2016 р. до 15 червня 2016 р. включно.
Переможців чекають 
гонорові грошові призи!

детальніше
13.02.16
Священик Української Греко-католицької церкви Олег Кобель написав відкритого листа до "Дзідзя". Він є парохом зі Стрийського району, очолює комісію у справах мирян та відділ сорту в УГКЦ у Львові.

 "Одного разу я вирішив догодити своєму сину і пішов з ним на ваш концерт. Дитина попросила про такий подарунок. Я не горів бажанням, - пише священик. - Але ця мольба в очах сина робить часом з нами, татами, нереальні речі. Ми пішли, спочатку було весело. Але сказати, що я чув себе незручно, це нічого не сказати. І не тільки тому, що я священик, а тому, що тато і українець. Від тексту деяких пісень я втягував голову в плечі, по самі вуха."Отець високо оцінює музичні таланти співака-земляка - Михайла Хоми з сусідньої Яворівщини."Річ не про ваш професіоналізм, з цим все нормально. Супровід, імпровізація, харизма – цього не віднімеш. Мені в дечому імпонує ваш самобутній стиль, креатив. Я щиро сміявся, коли ви колядували на Церкву чи писали лист до святого Миколая. І пісня про айфон мені також сподобалася."

детальніше
12.02.16
Прикарпатці вимагають від бізнесменів вивезти тонни шкідливої тирси з села Полянки

Громада села Полянки, що на Прикарпатті, занепокоєна тим, що уже п’ять років під людськими садибами лежать гори тирси. І як тільки почнеться відлига, отрута від перегнилих відходів потрапить у місцеві водойми, а далі і в карпатську ріку Білий Черемош. Але підприємство-власник звезених під людські подвір’я відходів особливої проблеми не бачить.

детальніше
Обласні новини

вологість:

тиск:

вітер: